Галич. Збірник наукових праць. – Вип. 3. / За ред. М. Волощука. – Івано-Франківськ : «Лілея-НВ», 2018, Предмети пізніх кочових курганів з Крилоса, які майже 100 років, тому опублікував Ярослав Пастернак, досі викликають науковий, інтерес. Аналіз поховань, який провів автор відкриття шляхом, зіставлення з віднайденими в Карпатському басейні аналогами доби, «віднайдення Батьківщини», спочатку вказував на їхнє, ранньоугорське походження., Однак проведений аналіз поховань показує, що вони постали під, впливом зразків, утворених на межі степу та лісостепу: між огузо(, печенізьким конґломератом з півдня, лісостеповим кордоном, Хозарського каганату на заході і в районі річок Уралу(Ками з північного, сходу. Похоронна архітектура, елементи якої були відомі й серед, угорців, належить до традицій азійських тюрків. Покладання, людських решток з кіньми чітко свідчить про тюркський похоронний, обряд, ймовірно огузо(печенізького зразка. Інші деталі, зокрема одяг,, ознаки високого соціального статусу, зброї, кінської збруї,, показують, що високопоставлені воїни перейняли «моду» угорської, еліти, можливо, будучи інтеґровані й до їхнього складу. Пропоноване, датування комплексів – кінець VIII – друга половини ІХ ст., Ключові слова, : Крилос, Ярослав Пастернак, огузо(печенізький, вплив, кочові могили, угорці, Карпатський басейн.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0