Харківський історіографічний збірник. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016. – Вип. 15, Стаття присвячена процесу конструювання меж старообрядництва, в російській науковій літературі та публіцистиці XVIII – початку ХХ ст., Показано, що відсутність внутрішньої єдності старообрядництва, а також, брак об’єктивних критеріїв визначення приналежності певної групи, віруючих до «старої віри», створювали можливості для дуже різного опису, меж такого явища, як старообрядництво. Суспільно-політична та конфесійна, ангажованість російських авторів XVIII – початку ХХ ст. грала вирішальну, роль при розв’язанні ними даного питання. Включаючи до обсягу поняття, «старообрядництво» одні релігійні групи та виключаючи з нього інші,, дослідники різних суспільно-політичних та конфесійних поглядів свідомо чи, несвідомо намагалися представити старообрядництво у тому світлі, яке було, вигідне для захисту їхніх переконань., Ключові слова: старообрядництво, сектантство, єдиновірництво, наукова, література, публіцистика, поняття, межі.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0