Метою статті є висвітлення інтерпретацій, які існують в українській пострадянській гуманітаристиці, щодо публіцистичної спадщини Сергія Олександровича єфремова (1876–1939) — журналіста, літературного критика, літературознавця, редактора, видавця, громадсько-політичного діяча. В статті відзначені потужний інформаційний потенціал, висока суспільно-політична, моральна й естетична цінність, значна питома вага персоналістичної тематики у публіцистиці С. О. єфремова. Проаналізовано доробок істориків, філологів, політологів, фахівців з соціальних комунікацій та педагогіки у царині вивчення єфремовської публіцистики. Зроблено висновок про недостатню кількість історіографічних праць та потребу оновлення дослідницьких моделей (застосовування методів епістемологічного конструктивізму, «історії ідей», «історії понять», «історії повсякденності»)., Ключові слова: С. О. єфремов, публіцистика, персоналістика, історіографія, гуманітаристика, епістемологічний конструктивізм, концептуальна історія, «історія ідей»., Іваницька С.Г., єрмашов Т.В. Постать Сергія єфремова – публіциста в українській пострадянській гуманітаристиці // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica : зб. наук. праць / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біографіч
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0