Мета і завдання дослідження. Враховуючи наукове, теоретичне і, політико-практичне значення теми, виходячи з необхідності її подальшої, розробки, спираючись визначальною мірою на власноруч віднайдені і, опрацьовані нові документи і матеріали, залучивши наукові праці українською,, російською, польською, німецькою та румунською мовами, автор поставив за, мету подати системне, цілісне бачення політики австрійського уряду щодо, шляхів сполучення Галичини та Буковини та її проекцій на суміжні закордонні, території в останній чверті XVIII – на початку 70-х років ХІХ ст., Відповідно до поставленої мети виділено наступні завдання:, – оцінити роль і значення традиційних комунікацій в інфраструктурній, політиці австрійського уряду в Галичині та Буковині в останній чверті XVIII –, на початку 70-х років ХІХ ст.;, – визначити місце Галичини в урядових залізничних розрахунках на, світанковій порі становлення залізниць;, – відслідкувати чинники, які впливали на урядову політику щодо, залізниць на північному сході монархії протягом 50-х років ХІХ ст., зокрема, вплив військових на прийняття рішень, та наскільки прагнення австрійських, урядовців були втілені в їх реальній практичній діяльності у цій сфері;, – розкрити обставини, за яких відбувалося остаточне втілення в життя, урядової програми щодо розбудови магістралей до молдовського і російського, кордонів в 60-х роках ХІХ ст. і позицію при цьому австрійського уряду;, – з’ясувати, яким чином відбувався відхід від мислення категоріями, феодальних часів в епоху “стягування” географічного простору (за Х. Маккіндером [358, c. 291]) чи “золотого костиля” (за Е. Тоффлером [375, c. 79]), та окреслити вплив боротьби за новітні засоби на міждержавне суперництво в, цій сфері.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0