Жіноче щастя на зорі фемінізму., «Жіноче щастя» серед творів Золя є чи не найпростішим і за сюжетом, і за проблематикою, проте досі залишається одним з найпопулярніших реалістичних романів ХІХ століття, навіть потрапляє до підбірок «жіночих» та любовних романів. Це одна з історій Попелюшки: Деніза, бідна негарна дівчина-сирота, приїхала з провінції до Парижа в єдиній сукні, яку мала, у валізі одна запасна сорочка, а на руках двоє молодших братів, яких вона мусить утримувати. За п’ять років вона підкорила велику торгівельну фірму і серце її власника. Від банальності цю історію рятує безжалісний натуралізм Золя: головна героїня перемагає і виснажливу працю, і чорні злигодні, і булінг, і сексуальне насилля. Поруч з такою сильною жінкою блякне навіть головний красень-герой, Октав Муре, який здійснив революцію в роздрібній торгівлі. Читачі Золя вже зустрічали його в романі Pot-Bouille/Кухня молодим гульвісою, який приїхав з Провансу підкорювати Париж через ліжка парижанок, а тоді ще й епізодично в останньому розділі роману «Твір», коли він, вже мільйонер, вдає витонченого шанувальника мистецтва і приходить на похорон свого далекого родича, невизнаного художника-генія Клода Лантьє. З останньої книги двадцятитомної саги «Ругон-Маккари», «Доктор Паскаль», читач дізнається, що письменник-натураліст не бачив майбуття у союзі працьовитої цілеспрямованої Денізи з талановитим скоробагатьком: у них народяться кволі й слабкі розумом діти.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0