На що здатні офіцери імперської армії, призначення якої – не захищати свій народ, а поневолювати інші? Тільки пити, грати в карти, волочитися за жінками і прицвиндрювати полкову касу – такий суворий присуд натураліста Еміля Золя. Хоча події цієї новели відбуваються за часів Третьої Республіки, однак її персонажі сформувалися й усталилися за Другої Імперії. Тож письменник зображає їх як сатиричні карикатури: замість романтичного героя-коханця – розжирілий капітан, який розкрадає полкову касу, щоб платити за секс, його найближчий друг не вигадав нічого ліпшого за вбивство на дуелі, щоб поховати скандал, а його матір, розчарована сином і марячи війською славою бодай для онука, доведе дитину до смерті від нервової хвороби.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0