Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890 – 1918 рр.) // Олег Жерноклеєв

Мета дослідження полягає у всебічному й об’єктивному вивченні та, висвітленні на основі нових джерел історії зародження, становлення й розвитку, національних секцій австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині в, складі Австро-Угорської монархії, у контексті найважливіших тенденцій в, австрійському й міжнародному робітничому русі, на тлі суспільно-політичного, життя регіону, країни, процесів у Центрально-Східній європі., Досягнення поставленої мети пов’язане з вирішенням таких завдань:, – проаналізувати стан наукової розробки теми та джерельну базу, дослідження;, – розкрити етносоціальну специфіку досліджуваного регіону та її вплив на, характер і особливості соціал-демократичного руху, виявити ідейно-організаційні, витоки цього руху, показати його генезис у 70–80-х роках ХІХ ст.;, – простежити процес організаційного оформлення соціал-демократії в, Галичині й на Буковині (90-ті роки ХІХ ст.);, – окреслити роль галицької та буковинської соціал-демократії в, багатонаціональній СДРПА, внесок у її федералізацію за національною ознакою;, – показати процеси політико-ідеологічного й організаційного становлення, національних секцій австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині, їх, місце в політичному спектрі;, – охарактеризувати особливості розвитку соціал-демократичного руху на, Буковині, його становища в структурі СДРПА;, – з’ясувати чинники загострення міжнаціональних суперечностей у соціал-, демократичному русі та поступової фактичної дезінтеграції СДРПА після 1905 р.;, – розкрити конкурентну боротьбу національних секцій австрійської соціал-, демократії за вплив на робітничий рух, профспілки напередодні Першої світової, війни;, 7, – висвітлити участь соціал-демократів у національних репрезентаційних, інституціях і визвольних змаганнях періоду Першої світової війни;, – визначити місце та роль соціал-демократії в революційних подіях і, державотворенні в 1917–1918 рр., Для розв’язання дослідницьких завдань застосовано загальнонаукові методи:, аналітичний, синтетичний, логічний, індуктивний, систематизації (класифікації), тощо, спеціально-історичні: ретроспекції, періодизації (діахронний), порівняльно-, історичний, синхронічний, проблемно-хронологічний, а також описовий та історико-, генетичний для аналізу й характеристики окремих джерел та їх груп.