“З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ” №2 (50) 2018, На підставі документів бюро Рівненського обкому КП(б)У, наказів стосовно особового складу УНКВД/УНКГБ по Рівненській області, особових справ співробітників НКВД/НКГБ та архівно-кримінальних справ репресованих громадян досліджено участь керівників обласного управління НКВД/НКГБ та начальників районних апаратів НКВД/НКГБ у проведенні політики «радянізації» у західноукраїнських областях напередодні радянсько-німецької війни., Відтворюючи основні етапи біографії співробітників держбезпеки УНКВД/УНКГБ по Рівненській області, автор використав антропологічний та просопографічний підхід. Для реалізації означеної мети були застосовані біографічний, проблемно-хронологічний, конкретно-пошуковий, історико-генетичний, лінійно-хронологічний методи, методи психологічної та історичної реконструкції., Автор з’ясував, що західні області УРСР у 1939–1941 рр. перетворилися на «нову територію терору», де НКВД СРСР зберігав й апробував кадри під час масової операції «зачищення від контрреволюційного елементу», що була ініційована комуністичним керівництвом СРСР., Процес ротації та засудження чекістів за «порушення соціалістичної законності», що відбувався в СРСР, починаючи із листопада 1938 р., хронологічно співпав із наданням виняткових повноважень органам НКВД СРСР у Західній Україні. Наркомат внутрішніх справ СРСР призначав на посади до УНКВД/УНКГБ західноукраїнських областей співробітників, ховаючи їх від розслідування за «порушення соціалістичної законності» під час Великого терору. Досить часто рекомендації партійних органів не бралися до уваги. Або партійні комітети ухвалювали кандидатури, які влаштовували органи держбезпеки, не надаючи значення їхній оперативно-слідчій роботі у минулому. Це створило можливість для відрядження і збереження чекістських кадрів, які скомпрометували себе під час Великого терору.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0