У монографії розглядається наукове осмислення генези та етнічної історії спільнот східних слов’ян домонгольської доби у сучасних українській, російській і білоруській історіографіях. Здійснено комплексний компаративний аналіз історіографічної рефлексії сучасними дослідниками розвитку історичної науки пострадянського періоду. На основі застосування полідисциплінарної теоретично-методологічної бази, з’ясовано джерельний потенціал етноісторичних реконструкцій щодо східнослов’янських спільнот, їхню когнітивну притомність і концептуальну евристичність. Особлива увага звертається на новітні історично-етнологічні концепції відносно східнослов’янської минувшини, запропоновані в останні десятиліття українськими, російськими та білоруськими істориками. З ними порівнюються також етноісторичні гіпотези, сконструйовані представниками суміжних дисциплін (лінгвістів, антропологів, генетиків).
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0