Іванцова З. А. Місцеве самоврядування (комунальне управління) в землях, ФРН: порівняльно-правове дослідження. – Кваліфікаційна наукова праця на, правах рукопису., Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081, «Право» (08 – Право). – Київський національний університет імені Тараса, Шевченка МОН України. Київський національний університет імені Тараса, Шевченка МОН України. Київ, 2021., Дисертація є першим комплексним порівняльним дослідженням інституту, місцевого самоврядування в сучасному українському та німецькому суспільстві., У Вступі обґрунтовано вибір і актуальність обраної теми, визначено об’єкт і, предмет, завдання, методологічну і теоретичну основи дослідження, методи, дослідження, розкрито наукову новизну отриманих результатів та особистий, внесок здобувача, наведено дані щодо апробації результатів дослідження на, конференціях та в публікаціях., На сучасному етапі реформи місцевого самоврядування в Україні необхідним, є дослідження кращих практик організації місцевого самоврядування, зокрема, ФРН як держави з якісно розвиненим рівнем організації місцевого, самоврядування. Вдосконалення доктринальної бази потребує врахування, передового зарубіжного досвіду кращих практик організації місцевого, самоврядування., Досвід функціонування органів місцевого самоврядування в Німеччині, вважається еталоном будови влади на місцях., Детальне вивчення понятійно-категоріального апарату, який стосується, організації місцевого самоврядування в Німеччині, дозволить удосконалити, існуючі в Україні термінологічні традиції., Цінними для науки муніципального права є дослідження організаційно-, правових форм місцевого самоврядування у ФРН. Сьогодні в наукових працях, вітчизняних учених досліджуються чотири організаційно-правові форми, місцевого самоврядування. Натомість місцеве законодавство більшості земель, 3, ФРН уніфіковано до південно-німецької форми комунального самоврядування,, лише в деяких землях використовується магістратна, а деякі (наприклад, північно-, німецька і бургомістерська форми), з огляду на історичний розвиток, не, використовуються взагалі. Зазначене дає підстави для необхідності нової, типологізації організаційно-правових форм комунального самоврядування у ФРН., Теоретично і практично назрілими є подальші наукові пошуки з цього, питання з метою встановлення, наскільки сьогодні організаційно-правові форми, комунального самоврядування відрізняються або є однаковими., Метою дослідження є формулювання конституційного підґрунтя для, подальшого вдосконалення правової регламентації місцевого самоврядування в, Україні на підставі порівняльно-правового дослідження досвіду земель ФРН., Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері місцевого, самоврядування ФРН., Предметом дослідження є порівняльне дослідження місцевого, самоврядування (комунального управління) в землях ФРН., У першому розділі «Історико-теоретичні основи комунального, самоврядування в землях ФРН» розкрито та узагальнено становлення й основні, етапи розвитку місцевого самоврядування в землях ФРН; досліджено поняття,, сутність і особливості місцевого самоврядування., Дослідження розвитку місцевого самоврядування ФРН здійснено з, урахуванням правового регулювання та територіального розташування в, історичній ретроспективі. Виділено основні періоди особливостей розвитку, місцевого самоврядування у ФРН, а саме: 1) до кінця XVIII століття –, становлення місцевого самоврядування; 2) початок XІX століття – 1918 рік –, Штейнська реформа та розвиток місцевого самоврядування; 3) 1919–1933 роки –, місцеве самоврядування в період Веймарської республіки; 4) 1934–1944 роки –, місцеве самоврядування в часи націонал-соціалізму; 5) 1945–1990 роки – місцеве, самоврядування після поразки у Другій світовій війні до об’єднання Німеччини;, 6) з 1990 року – місцеве самоврядування після об’єднання Німеччини., 4, У результаті проведеного дослідження сформульовано конституційне, підґрунтя для подальшого вдосконалення правової регламентації місцевого, самоврядування в Україні з урахуванням досвіду земель ФРН., Після здійснення комплексного правового аналізу інституту місцевого, самоврядування визначено місце місцевого самоврядування в сучасному, українському та німецькому суспільстві. Досліджено поняття, повноваження,, компетенцію, функції та конституційні основи правового регулювання місцевого, самоврядування; визначено стан практичного використання організаційно-, правових форм комунального самоврядування у ФРН., При порівняльно-правовому дослідженні місцевого самоврядування в, Україні та в Німеччині доведено, що поняття «муніципальне право» та, «комунальне право» мають однакові характеристики, означають одне й те саме, правове явище, а отже, можуть використовуватися рівнозначно. Розширено, тлумачення поняття «муніципальне право», що означає комплексну галузь права,, норми якого закріплюють волевиявлення та інтереси територіальної громади і, держави в цілому, виступають регулятором суспільних відносин у сфері, місцевого самоврядування, а також регулюють організацію та здійснення влади, членами територіальних громад та їхніми органами., Встановлено, що правову природу місцевого самоврядування науковці, досліджують у межах громадської, державної та громадсько-державної теорії, місцевого самоврядування, на підставі яких формуються дві основні системи, місцевого самоврядування: англосаксонська (англо-американська) та, континентальна (романо-германська, європейська). Для України та ФРН, характерна континентальна система, яка сформована на підставі поєднання, місцевого самоврядування і місцевого управління (державного управління на, місцях)., У другому розділі «Органи комунального самоврядування в землях ФРН:, адміністративно-територіальний устрій; система та правові основи компетенції», приділено увагу адміністративно-територіальному устрою ФРН та України. З, 5, урахуванням різної ланковості зазначених устроїв та з огляду на досвід ФРН,, вказано на переваги трьохрівневого адміністративно-територіального устрою., У проведеному дослідженні проаналізовано нормативно-правове, регулювання організації місцевого самоврядування у ФРН. Обґрунтовано, доцільність внесення змін і доповнень до Конституції України в частині, децентралізації, а саме: закріпити в Основному Законі 1996 року компетенцію не, тільки представницьких, але й виконавчих органів місцевого самоврядування., З урахуванням практики ФРН, викладено конкретні пропозиції та, запропоновано напрями вдосконалення конституційно-правового регулювання, діяльності органів місцевого самоврядування в Україні., З метою реалізації права органів місцевого самоврядування на звернення з, конституційною скаргою, запропоновано внести зміни до абз. 1 ч. 1 ст. 56 ЗУ, «Про Конституційний Суд України», виклавши його в такій редакції: «Суб’єктами, права на конституційну скаргу є органи місцевого самоврядування, особи, які, вважають, що застосований в остаточному судовому рішенні в їхній справі закон, України (його окремі положення) суперечить Конституції України»., З огляду на втрату актуальності етапів реалізації, у цій частині, запропоновано переглянути Концепцію реформування місцевого самоврядування, та територіальної організації влади в Україні, схваленої Розпорядженням Кабінету, Міністрів України 1 квітня 2014 року № 333-р., Розвинуто й аргументовано пропозицію вважати предмет відання (поряд з, повноваженнями) органу місцевого самоврядування належним до структури, компетенції органів місцевого самоврядування. Така пропозиція аргументована, тим, що: по-перше, компетенція органів місцевого самоврядування стосується, багатьох сфер місцевого життя, які є їхніми предметами відання, зокрема, предметом власних дій; по-друге, органи місцевого самоврядування, використовують владні повноваження, що також є їхнім предметом відання., Сформульовано пропозицію щодо неможливості й недоцільності повного та, вичерпного розмежування на законодавчому рівні повноважень між органами, місцевого самоврядування й органами виконавчої влади. Ця пропозиція, 6, обґрунтована тим, що нормативне закріплення сфер врядування всією, майбутньою діяльністю, яка стане наслідком науково-технічного прогресу в, майбутньому, є неможливим. Окрім того, вищезазначений висновок, аргументовано необхідністю існування можливості впровадження механізму, передання повноважень від органів місцевого самоврядування до органів, виконавчої влади і навпаки для вироблення найбільш оптимального рішення, (делегування повноважень)., Встановлено, що у ФРН, як і в Україні, повноваження органів місцевого, самоврядування є частково власними, а частково – делегованими державою. Для, громад завдання самоврядування формують їхню власну сферу повноважень, а, повноваження держави, які передаються їм за законом, є делегованими., Охарактеризовано інститут відповідальності органів місцевого, самоврядування, який є елементом їх правового статусу, засобом стримування дій, виключно в межах нормативно-правових актів, стимулом ефективного, функціонування, а також запобігає зловживанню владою та можливим, корупційним складовим. У результаті проведеного дослідження запропоновано, внести зміни і доповнення до ст. 19 Конституції України 1996 року, виклавши її в, такій редакції: «Органам місцевого самоврядування гарантується право всі свої, справи регулювати самостійно в рамках закону та під власну відповідальність»., Зазначені зміни нівелюватимуть догматичний підхід до сприйняття теоретичних, основ місцевого самоврядування., У третьому розділі «Організаційно-правові форми комунального, самоврядування в землях ФРН» відмічено, що у ФРН існують чотири, організаційно-правові форми комунального самоврядування: північно-німецька,, південно-німецька, бургомістерська і магістратна., Наголошено на хибності позиції окремих учених щодо існування у ФРН, п’яти форм, які включають вищевказані чотири, а також «комунальний устрій, нових земель». Під «новими землями» розуміють землі, що входили до складу, радянської окупаційної зони (Німецької Демократичної Республіки). Хибність, зазначеної позиції полягає в тому, що: по-перше, за часів перебування у складі, 7, СРСР у вказаних землях фактично не існувало місцевого самоврядування взагалі, (існування права місцевого самоврядування було формальністю); по-друге,, сучасні організаційно-правові форми комунального самоврядування в цих землях, реформовані й тяжіють до південно-німецької. Акцентовано увагу на тому факті,, що в історичному минулому ФРН існувала п’ята форма – баварська., Вперше в Україні описано та доведено існування у ФРН баварської форми, місцевого самоврядування. Виявлено, що зазначена форма застосовувалася у, Пфальці до змін в організації місцевого самоврядування французькою, окупаційною владою, існувала не тривалий час, майже нічим не відрізнялася від, бургомістерської форми та характеризувалася: сильною позицією бургомістра;, належністю повноважень єдиному колегіальному органу (раді), при якому, бургомістр та професійні міські ради мали повні права голосу., Виявлено основні ознаки організаційно-правових форм комунального, самоврядування, а саме: а) при північно-німецькій формі рада займає сильну, позицію, бургомістр обирається радою, здійснюється колегіальне управління, громадою, а повноваження характеризуються монізмом; б) південно-німецька, форма закріплює сильну позицію бургомістра, бургомістра обирає населення,, здійснюється одноособове управління громадою, відмічається дуалізм, повноважень; в) бургомістерська форма означає, що бургомістр займає сильну, позицію та обирається радою, здійснюється одноособове управління громадою,, моделі повноважень є дуалістичними; г) до ознак магістратної форми належать:, сильна позиція ради, обрання бургомістра населенням, здійснення колегіального, управління громадою, триалістична модель повноважень, виконання магістратом, як представницьких, так і адміністративних повноважень та ін., Вперше в українській юридичній науці узагальнено основні положення, реформи місцевого самоврядування в 1990-х роках у Північному Рейні-Вестфалії, й Нижній Саксонії. Акцентовано увагу на питанні чіткого розмежування, компетенції між бургомістром і радою, що гостро постало «на законодавчому, рівні» починаючи з 2007 року., 8, Охарактеризовано основні форми участі членів громади в управлінні, громадою у ФРН, а саме: а) звернення громадян; б) громадська ініціатива;, в) рішення громади; г) опитування громадян; ґ) години запитань і заслуховувань, жителів; д) збори жителів. Активне застосування основних форм участі членів, громади в управлінні громадою у ФРН сприяло створенню як структурних частин, ради: рад старійшин і молодіжних рад., Зазначено, що місцеве законодавство більшості земель ФРН уніфіковано до, південно-німецької форми комунального самоврядування, лише в деяких землях, використовується магістратна, а деякі (наприклад, північно-німецька та, бургомістерська форми), з огляду на історичний розвиток, не використовуються, взагалі., Акцентовано увагу на тому, що в різні періоди існували реальна і фіктивна, магістратна/бургомістерська форми., Доведено, що за розподілом повноважень магістратна форма має, триалістичну модель, яка полягає в існуванні трьох органів, між якими, розподіляються повноваження місцевого самоврядування та управлінські функції,, а саме: представництво громади (рада), виконавчий орган (магістрат, (адміністративний комітет) і бургомістр. Водночас між зазначеними трьома, органами розподіляються повноваження щодо підготовки, прийняття і виконання, рішень. Зокрема, у Гессені не лише здійснюється розмежування ради і магістрату, як самостійних органів, але й бургомістрові надається власна позиція як одному з, керівних органів. Бургомістр може не лише виражати позицію, відмінну від, позиції ради, але й заперечувати проти рішення ради, зазначене заперечення, бургомістра має призупиняючу дію. В екстрених випадках бургомістр може, самостійно, без попереднього рішення ради, вживати необхідних заходів., У Висновках наведено результати наукової праці щодо порівняльно-, правового дослідження місцевого самоврядування (комунального управління) в, землях ФРН. Підсумовано доробок автора з вирішення поставленого наукового, завдання, яке полягає у формулюванні конституційного підґрунтя для подальшого, 9, вдосконалення правової регламентації місцевого самоврядування в Україні на, підставі порівняльного дослідження досвіду земель ФРН., Узагальнено викладені пропозиції та запропоновано напрями вдосконалення, конституційно-правового регулювання діяльності органів місцевого, самоврядування в Україні., Ключові слова: місцеве самоврядування, комунальне самоврядування,, самоврядування громад, територіальна громада, організація влади на місцях,, органи місцевого самоврядування, децентралізація.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0