Повість «Щасливий млин. Скарб» // Йоан Славіч

До XIX століття культурний Захід дивився на Румунію як на глухий закуток цивілізації. З народних глибин виходили таланти, які довели, що і їхня земля спроможна народжувати велетнів планетного масштабу. Вперше слава румунської поезії «сонцем засіяла на весь світ», як сказав би наш Шевченко завдяки Міхаю Емінеску, тим часом як румунська проза набула популярності у європі завдяки творчості Йона Славіча., Вершина творчості Славіча — «Щасливий Млин». У європейській літературі ця повість — явище найвищою мірою оригінальне. То справді твір, який однаковою мірою захоплює читачів з усіх суспільних верств і соціальних прошарків. Події розгортаються в сільській місцевості, і головні її герої люди досить-таки малокультурні. Та як талановито розкрито їхній духовний світ!, Часто в європейському фольклорі золото називають «оком диявола». Зачарувало воно і Дуцу єне, героя повісті Славіча «Скарб». Правда, форма твору дещо незвичайна. Позначились на ній, певно, модні наприкінці XIX століття ідеї, що всесвіт складається з безмежної кількості світів, накладених один на одний, а тому наше життя є ніби сном іншого світу і так до безконечності, й хоча Дуцу приснилося, що він знайшов скарб, а далі розгортаються досить-таки кумедні пригоди, однаково ми віримо: все відбулося в дійсності.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0