Мета дослідження – визначити генезу і характер інституційного розколу, православної церкви в Україні в контексті світового процесу модернізації та, взаємодії соціокультурних чинників; пояснити поліваріантність, масштаби, розколу, особливості організаційного устрою та еволюції конфесій, що виникли, внаслідок нього., Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:, – переосмислити історіографічні оцінки розколу церкви в Україні,, зокрема – про відмінність церковного реформаторства до і після 1917 р.;, – охарактеризувати стан джерельної бази проблеми і визначити шляхи її, актуалізації та перспективні напрямки досліджень;, – здійснити історичну реконструкцію інституційного розколу, православної церкви в Україні, розкрити його модернізаційну природу;, – простежити потужність і динаміку тиску політизованої культури,, динаміку розколу й церковного реформаторства;, – з’ясувати роль українського націотворення в розколі РПЦ; дослідити, його зв’язок з проявами трансформації церкви;, – охарактеризувати значення таких глобальних факторів як цивілізаційні, виклики, національна революція, державно-політична система з точки зору, їхнього впливу на трансформацію церковних інституцій;, – пояснити множинність варіантів розколу церкви в Україні 20–30-х рр., ХХ ст.;, – у порівняльному аспекті охарактеризувати специфіку будови конфесій й, суспільного відгуку різних конфесій на модернізацію;, – визначити місце різних сил церковної ієрархії в проектах модернізації, церкви ХІХ – 30-х рр. ХХ ст., ступінь і динаміку їхньої активності.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0