Зазвичай, перегортаючи весняні сторінки, надходять обміркування: а з якої миті починається прихід найоспіванішої пори року? Ледь помітні деталі вибудовують струнку образно-поетичну композицію. Відтак, де ж знаходиться та сама крапка весняного відліку? Можливо у святі Стрітення, у грі сонячних блисків на засніженій землі, можливо у квітах,.. але вони ще не прокинулися. Хоча інколи утворюються “необумовлені соціальні традиції” – напрочуд поширене захоплення фіалками-сенполіями. Погляди зворушливих колекціонерів та й просто випадкових знавців дарують подив і запитання: що ж рухає людей на зустріч до живої, ранньої краси весни? Ажіотаж,.. скоріше пошук власного втілення радісного оновлення, що демонструється душевним пошуком своєї квітки, своєї пари, свого щастя. Рядочки охайно-усміхнених вазончиків на підвіконні запрошують, кличуть весну до оселі. Звісно, у холодний час кімнатні квіти – наївний, потрібний елемент комфортного інтер’єру. Для когось – явище лілового цвіту є дріб’язком, а для когось – урочистим символом першопочатку., Поема «Фіалкова весна» написана у лютому 2016-го року – центральний твір збірки “Фіалкова поезія весни”.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0