Мета дисертаційної роботи – схарактеризувати епістолярну спадщину, українського руху Опору на матеріалі листів В. Марченка, є. Сверстюка,, І. Світличного, В. Стуса, В. Чорновола, а також означити їхню етичну,, естетичну та культурну парадигму, зокрема детально дослідити епістолярну, творчість Івана Світличного як яскравий феномен цього величезного, епістолярного масиву; простежити особливості, долю та значення листів, митців-дисидентів в українському літературознавстві та культурному житті, 60-х років ХХ століття., Досягнення цієї мети передбачає реалізацію таких завдань: 9, 1) розглянути теоретичні та історичні аспекти сучасних досліджень, епістолярної спадщини;, 2) з’ясувати сучасний стан вивчення та публікацій української епістолярної, спадщини;, 3) проаналізувати феномен українського літературного шістдесятництва з, точки зору термінологічного осмислення поняття «шістдесятництво» в, історії української літератури другої половини ХХ століття;, 4) розглянути епістолярну есеїстику шістдесятників як явище, альтернативного літературознавства;, 5) спеціально вивчити екзистенційний вимір епістолярної спадщини, шістдесятників (естетично-етичні критерії, педагогічний аспект,, значення лектури) на прикладі листування В. Стуса, І. Світличного,, є. Сверстюка, В. Марченка, В. Чорновола;, 6) дослідити епістолярну спадщину шістдесятників, зосібна І. Світличного,, як продовження питомих професійних зацікавлень в умовах неволі, (літературна критика, переклади, лінгвістичні студії);, 7) визначити стильові домінанти таборового листування шістдесятників,, з’ясувавши особливості вживання прийому іронії, езопової мови та, підтексту.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0