Інституціоналізація української науки наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Зінаїда Зайцева

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є висвітлення,, аналіз і систематизація політично-ситуативних, організаційних, інтелектуально-, пізнавальних, персонально-авторських чинників процесу розвитку української, науки кінця ХІХ – початку ХХ ст. з наголошенням у ньому взаємозв’язків та, взаємозалежностей соціокультурного та інституціонально-академічного характеру., Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання:, − проаналізувати стан історіографії розвитку української науки, з’ясувати, авторське та інституційне коло її дослідників, рівень розробки ними окремих ас-, пектів теми;, − розширити, класифікувати і систематизувати джерельну базу досліджен-, ня, компенсуючи асиметрію фактологічної інформації щодо екстернальної та, інтернальної сторін науки;, − здійснити компаративний аналіз національно-культурних умов розвитку, української науки, особливостей її структурування у підросійській та під австро-, угорській Україні., − розкрити зміст нового – понад метафізичний формат – сприйняття і, трактування можливостей науки українськими інтелектуалами, їх внеску у, 9, розробку пакета пропозицій, спрямованих на організаційно-інституційне, оформлення українських наукових досліджень;, − уточнити обставини, мотивацію й напрями зміни статутів НТШ впродовж, 1892–1914 рр. як основи інституціональних трансформацій українознавства у на-, прямі академізації його науково-дисциплінарного корпусу., − узагальнити форми прояву іманентних науці функцій у діяльності, українських дослідників, засоби відмежування їх від позанаукових завдань націо-, нально-культурного розвитку;, − показати зрушення у тематиці та методології українознавчих досліджень,, поступ у вивченні економіко-статистичних, демографічних аспектів життя, мово-, знавчої проблематики, формуванні наукових шкіл, напрямів і концепцій;, − дослідити форми організації, напрями та результати видавничої діяльності, національних наукових товариств, їх комунікативні зв’язки у науковому світі., − висвітлити утворення українських кафедр у Львівському та, Чернівецькому університетах, формування осередків українознавства в універ-, ситетах Харкова, Києва й Одеси. Дослідити науково-організаційні аспекти бороть-, би за відкриття українського університету у Львові;, − показати, що історично реалізований перебіг інституціональних процесів, в українському науковому співтоваристві не був проектом з наперед визначеним, успіхом, а результатом складного протистояння і боротьби різновекторних сил і те-, нденцій. Розкрити роль М.Грушевського у розбудові національної науки.