Україна–європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. – Тернопіль: Видавництво ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2015. – Вип. 16. – У 2 ч. – Ч. 1., У статті розглянуто специфіку творення історичного знання та його ролі у формуванні індивідуальної та колективної історичної свідомості. Підкреслено, що в процесі соціалізації людина та спільнота змушені спиратися і адаптувати досвід минулого, який є застарілий у теперішньому. Історичне мислення здебільшого штовхає людину до ідеалізації минулого (“іншої реальності”) і помилкових спроб будувати на ньому майбутнє (“нову реальність”). Така пізнавальна колізія вимагає від фахових істориків особливої відповідальності: вони покликані конструювати історичне знання, з одного боку, як підстави для соціальної ідентифікації (“біографії”), а з другого – усвідомлювати факт непридатності минулого для розуміння теперішнього і проектування майбутнього, а також віднаходити (відкривати) шляхи зближення людей і спільнот на засадах передусім гуманістичних орієнтирів.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0