євреї на Волині у XVI — першій половині XVII ст.: між нормою закону та практикою життя // Андрій Заяць

Заяць А. євреї на Волині у XVI — першій половині XVII ст.: між нормою закону та практикою життя / А. Заяць // Український історичний журнал. – 2023. – Число 5, Мета — проаналізувати правове й реальне становище євреїв на Волині в ранньомодерну, добу та з’ясувати їхнє місце в тогочасному соціумі регіону. Методологія базується на прин-, ципах історизму, системності, науковості та всебічності. Використано також історико-по-, рівняльний, проблемно-хронологічний і ретроспективний методи. Наукова новизна по-, лягає в комплексному вивченні джерельної бази (як опублікованої, так і рукописної) та, історіографії проблеми, що дозволяє якнайширше представити життя єврейської громади, на Волині. Висновки. Ґрунтовне вивчення джерел дало змогу засвідчити непересічну роль, євреїв у житті Волині окресленого періоду. Вони користувалися привілеями, наданими їм, королями / великими князями та власниками міст проживання. Непоодинокими були, королівські привілеї як цілим міським громадам, так й окремим євреям. На життя євреїв, мали вплив норми Литовських статутів і сеймових конституцій. євреї користувалися пра-, вом вільного переселення з одного населеного пункту до іншого. В королівських містах не-, рідко укладалися угоди між міщанами та євреями щодо їхніх занять ремеслом і торгівлею,, а також євреї намагалися брати участь у податково-фінансовому житті міста. Відомі випад-, ки прийняття євреями християнства. єврейські громади підпорядковувалися воєводам і, старостам, а у приватних містах — власникам цих поселень, які опікувалися єврейським, судочинством. Діяв також єврейський суд, що розглядав дрібніші справи. Незважаючи на «невірність», присяга євреїв визнавалася у суді. Джерела дають змогу припустити, що, знайти справедливість євреям у міських та ґродських судах було цілком реально. Відомі, випадки накладення баніції на міщан і шляхту в результаті судових справ євреїв проти них., Справи між євреями, у випадку неможливості їх вирішення в єврейському, розглядалися, у ґродському суді. Фіксується перебування євреїв на службі у шляхти. У наймах в євреїв, згадуються християни (міщани, селяни). Спостерігалася напруженість у стосунках між ду-, хівництвом (католицьким і православним) та євреями. Джерела підтверджують наявність, певних обмежень щодо євреїв, натомість не дають підстав стверджувати про зумисне пере-, слідування чи упослідженість єврейського населення Волині в досліджуваний період., Ключові слова: євреї, Волинь, міста, шляхта, духівництво, судочинство.