Документна евристика в системі соціальних комунікацій: бібліотекознавчий аспект // Оксана Збанацька

Збанацька О. М. Документна евристика в системі соціальних, комунікацій: бібліотекознавчий аспект. – Кваліфікаційна наукова праця на, правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних, комунікацій за спеціальністю 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство,, бібліографознавство (27 – соціальні комунікації). – Міністерство культури, України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв,, Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В., І. Вернадського, Київ, 2019., У дисертації запропоновано новий науковий напрям – документну, евристику – комплексну систему знань про теорію, історію і практичну, реалізацію документального пошуку, його інтелектуальні та технологічні, засади., Доведено відсутність комплексних наукових напрямів дослідження, щодо документної евристики, підвалини якої поступово закладалися у, бібліотечному фондознавстві, каталогознавстві, теорії бібліотечно-, інформаційного обслуговування, бібліотечній професіології, бібліотечному, читачезнавстві, бібліографознавстві, документознавстві, інформатиці та, інших науках інформаційного циклу, що свідчить про її інтеграційний та, міждисциплінарний характер., Виникнення документної евристики на часі, оскільки документальний, пошук в системі соціальних комунікацій набуває глобального характеру, і, поширюється на всю систему документальних комунікацій. Виходячи з цього, документну евристику слід вважати потужною системою знань здатною, активізувати загальний соціальний комунікаційний процес, опосередкований, документом., Об’єктом дослідження стала документна евристика в системі, соціальних комунікацій. Предмет дисертації склала документна евристика як, науковий напрям в бібліотекознавстві., Мета дисертації полягає в розробленні цілісної концепції документної, евристики як нового наукового напряму в системі соціальних комунікацій,, зокрема бібліотекознавстві., Методологічна база дослідження зумовлена міждисциплінарною, спрямованістю теми, її основу складають парадигма документної евристики в, інформаційному суспільстві та базові положення документального пошуку,, що дозволили вивчати об’єкт дослідження як новий науковий напрям., У роботі на основі аналізу довідкових видань з’ясовано стан, розробленості терміна «евристика», яким послуговуються різні сфери, суспільної діяльності. Визначено сутність та обґрунтовано складові, документної евристики як нового наукового напряму в системі соціальних, комунікацій та бібліотекознавстві. У зв’язку з цим, метою документної, евристики визначено кумулювання знання про типи та види документів, їхнє, місцезнаходження, орієнтири щодо їх розшукання з урахуванням, 3, інформаційних потреб користувачів., З’ясовано терміносистему документної евристики, яку складають такі, основні терміни та терміносполучення: «документна евристика», «документ», , «інформаційний пошук», «документальний пошук», «інформаційно-, пошукова система», «інформаційно-пошукова мова», «пошуковий образ, документа». Поняття «документна евристика» та «документальний пошук», пов’язані між собою, насамперед, асоціативним відношенням, оскільки, документальний пошук – це та сторона дійсності, на вивчення якої, направлено документну евристику. Проте обидва поняття незалежно одне від, одного мають свої ієрархічні відношення, адже кожна наука посідає своє, місце серед інших наук, а кожен вид пошуку – серед інших видів пошуку., У дисертації досліджено вплив інформаційних потреб користувачів на, механізм реалізації документального пошуку. Витоки документального, пошуку, – потреби в документах – виникають в процесі життєдіяльності, людини, і результатом документального пошуку є документи, які будуть, використані користувачами в їхній теперішній або майбутній суспільній, практиці. Таким чином, виникає документна комунікація – комунікація,, опосередкована документом, що ґрунтується на обміні документами між, людьми. До системи документних комунікацій належать: документи, які, функціонують у суспільстві; засоби доведення цих документів до, користувачів; бібліотеки та інші документно-інформаційні інституції, які, здійснюють комунікаційні процеси (видавництва, засоби масової комунікації,, інтернет, бібліотеки, архіви, музеї, інформаційно-аналітичні центри);, користувачі, які є кінцевими одержувачами документа., Установлено, що найкраще документна евристика проявляється в, комунікаційному середовищі бібліотеки, до якого належать: різні типи та, види документів; бібліотечний фонд як упорядкована сукупність документів;, бібліотечні інформаційно-пошукові системи, що включають бібліотечні, каталоги, картотеки, бібліографічні покажчики, бази даних та інформаційно-, пошукові мови, якими вони послуговуються; матеріально-технічна база;, користувачі; інформаційні працівники., Констатовано, що бібліотечні інформаційно-пошукові системи, цілеспрямовано розкривають фонд бібліотеки, надають допомогу, користувачам у пошуку та доборі потрібних документів, і слугують, універсальним ключем до знань, сконцентрованих у документах. Їхньою, складовою частиною є довідково-пошуковий та довідково-бібліографічний, апарат бібліотеки. Для більш повного і якісного обслуговування користувачів, та надання їм додаткової інформації про об’єкт пошуку, бібліотеки, формують власні бази та банки даних. Перспективним вбачається розробка, лінгвістичного забезпечення для інформаційно-пошукових систем у двох, напрямах: розробка і ведення інформаційно-пошукового тезауруса та, створення авторитетних файлів на імена осіб, найменування організацій,, географічні назви., Висловлено думку щодо інформаційної культури та компетентності, користувачів, здатності до самоосвіти і розвитку, оволодіння різними, 4, методами пошуку інформації, а також до інформаційних працівників різних, спеціалізацій щодо їх професіоналізму у царині ведення баз даних, створення, якісних пошукових образів документів, авторитетних файлів, обслуговування, користувачів тощо., У дисертації запропоновано поділяти документну евристику на, загальну та спеціальну. Загальна документна евристика охоплює питання, історії, теорії та методики документального пошуку. Спеціальна документна, евристика поділяється в залежності від об’єкта документального пошуку (, джерельна, бібліографічна, патентна); від інституції, в якій здійснюється, документальний пошук (архівна, музейна, документна інтернет-евристика);, від галузі знання, в якій здійснюється документальний пошук (, літературознавча, медична, педагогічна тощо)., Розроблено концептуальні засади до розвитку документної евристики в, системі соціальних комунікацій. Концепти розвитку документної евристики:, інтелектуалізація, лінгвістичність, відповідність, системність, узгодженість,, інтегрованість, доступність, комунікативність, інституційність., Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація, є першим комплексним дослідженням, у якому на основі виявлених та, опрацьованих джерел, обґрунтовано поняття документної евристики в, системі соціальних комунікацій, зокрема бібліотекознавстві., У дослідженні вперше:, – виявлено та проаналізовано тлумачення терміна «евристика»,, зафіксованого в довідкових виданнях універсального та галузевого змісту;, – запропоновано і обґрунтовано новий науковий напрям – документну, евристику, що дозволить збагатити як евристику, так і бібліотекознавство, новим знанням. Об’єкт її вивчення – документальний пошук, предмет –, формування системи наукового знання про технологію здійснення, документального пошуку у єдності його з документами, їхніми пошуковими, образами, пошуковими масивами, довідковим апаратом, суб’єктами, документно-комунікаційної діяльності;, – здійснено комплексний аналіз документної евристики як наукового, напряму та документального пошуку як процесу;, – визначено основні компоненти комунікаційного середовища, документної евристики: бібліотеки та інші документно-інформаційні інституції,, які здійснюють комунікацію, опосередковану документом; документні фонди, бібліотек, архівів, музеїв, органів науково-технічної інформації, книжкових, магазинів, особистих бібліотек, постійно діючих виставок; документи, які, побутують у суспільстві; інформаційно-пошукові мови, сутність яких полягає у, створенні пошукових образів документів у вигляді бібліографічних записів,, класифікаційних індексів, предметних рубрик, ключових слів, авторитетних, файлів на точки доступу; засоби доведення цих документів до користувачів;, інформаційні працівники, які створюють пошукові образи документів;, користувачі, які формулюють пошукові образи запитів і є кінцевими, одержувачами документа. Між всіма компонентами комунікаційного, середовища документної евристики існує тісний взаємозв’язок;, 5, – запропоновано видову класифікацію документної евристики за, такими критеріями: об’єктом документального пошуку; інституціями, в яких, здійснюється документальний пошук; галуззю знання, в якій здійснюється, документальний пошук;, – виявлено спільність та відмінність реалізації документального, пошуку в бібліотеках та інших документно-інформаційних інституціях;, – визначено концептуальні підходи до розвитку документної, евристики в інформаційному суспільстві;, удосконалено:, – визначення поняття «документальний пошук» та введено до, наукового обігу дисциплін соціокомунікаційного циклу поняття «документна, евристика» та «документна інтернет-евристика»;, – організаційні засади механізму реалізації документального пошуку;, набули подальшого розвитку:, – уявлення щодо особливостей реалізації документального пошуку в, бібліотеках та інших документно-інформаційних інституціях;, – знання стосовно розкриття змісту документів за допомогою, інформаційно-пошукових мов;, – наукові уявлення про джерелознавчу, джерельну, бібліографічну,, архівну евристики та документну інтернет-евристику., Практичне значення отриманих результатів полягає в здобутті нового, наукового знання, що заповнює значні лакуни в науковому обґрунтуванні, ролі документної евристики в системі соціальних комунікацій, зокрема, бібліотекознавстві., Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність відділу, лінгвістичного забезпечення інформаційно-пошукових систем Національної, бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (розробка та поповнення, «Інформаційно-пошукового тезауруса»), при підготовці науково-методичних, матеріалів з навчальних дисциплін «Документна евристика» та «Евристика в, науковому студіюванні» для магістрів та аспірантів Національної академії, керівних кадрів культури і мистецтв., Отже, слід зазначити, що документна евристика може стати вагомим, теоретичним підґрунтям щодо реалізації документального пошуку. Знання,, що будуть накопичуватися документною евристикою, стануть дієвим, засобом: покращення якості обслуговування користувачів інформації;, удосконалення пошукових можливостей інформаційно-пошукових систем;, підвищення рівня обізнаності інформаційних працівників щодо наявних, одиниць зберігання у фондах документно-інформаційних інституцій;, покращення взаємодії між користувачами інформації та інформаційними, працівниками; підвищення рівня інформаційної культури усіх суб’єктів, соціальних комунікацій., Ключові слова: документна евристика, документальний пошук,, бібліотечні інформаційно-пошукові системи, інформаційно-пошукові мови,, соціальні комунікації, бібліотекознавчий аспект.