Наукові записки з української історії. – 2013. – Вип. 33., Тема даної розвідки – грошовий обіг на території Правобережної України у другій половині XVI ст. у чотирьох воєводствах Речі Посполитої, а саме Подільському, Брацлавському, Волинському і Київському. Переважна більшість цих територій до Люблінської унії 1569 р. входила до складу Великого князівства Литовського, а після її складання – до королівства Польського., Якщо взяти умовну хронологічну точку відліку даної розвідки 1550 р., то цей проміжок часу можна поділити на три основні періоди: І – з 40-х рр. XVI ст. до Люблінської унії 1569 р.; ІІ – від Люблінської унії до Ординації Стефана Баторія 1578 р.; ІІІ – від ординації Стефана Баторія до кінця XVI ст., Всього на топографічну карту нанесено 35 скарбів, переважна більшість яких походить з Волині і Поділля. Набір монет, що обслуговує грошовий обіг держави, став менш різноманітним і у ньому переважає монета литовського карбування, а з останньої чверті XVI ст., після підписання у 1578 році Ординації, яка стандартизувала польсько-литовську монетні системи – польська монета. Іноземна монета, хоча і зустрічається у скарбах, проте її питома вага незначна., Аналізуючи кількісний і якісний склад скарбів, можна припустити, що завдяки грошовим реформам другої половини XVI ст., ринок функціонував стабільно, без різких змін і завдяки цьому на ринку не з’являлись “зайвігроші” які, як правило, осідали у скарбах. Отже, друга половина XVI ст. може характеризуватись, як час фінансової стабільності і відносно спокійний період у економічній історії Речі Посполитої напередодні бурхливого XVII ст.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0