👁️ 22
Favorite
Default Thumbnail
Завантажити Національно-просвітницька діяльність установ культури на Прикарпатті в 1991 – 2018 рр. (на прикладі роботи музеїв) ⤵️
pdf

Данилюк І. Ю. Національно-просвітницька діяльність установ культури, на Прикарпатті в 1991–2018 рр. (на прикладі роботи музеїв). – Кваліфікаційна, наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, (доктора філософії) за спеціальністю 07.00.01 «Історія України» – Інститут, українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Інститут народознавства НАН, України. Львів, 2021., Соціальні та культурні зміни сьогодення змушують переосмислювати місце, музею в культурному просторі, переглянути шляхи й форми його роботи. Однією, з головних функцій музею з моменту його виникнення як соціокультурного, інституту стала просвітницька та виховна робота. Вітчизняні музеї мають, великий досвід спілкування з відвідувачем різного віку, але, починаючи з 1980-х, років, просвітницька концепція музеїв почала змінюватися., Світові соціально-економічні і глобальні потрясіння кінця ХХ – початку ХХІ, ст. зачіпають і Україну. Наша держава повинна швидко реагувати на виклики, сучасного світу. Для того щоб розвиватися у прискореному темпі разом із світом,, нашій державі потрібно вирішувати важливі економічні проблеми, які б давали, поштовх до розвитку і процвітання., Важливу нішу у цьому процесі посідає розвиток культури і туристичної, галузі, а відповідно дочірною галлузю цих структур є розвиток музеєзнавства., Саме музейні установи і структури є однією з основних складових розвитку, туризму, а розвиток туристичної галузі сприяє розвитку економіки держави і, популяризації її у світі., У результаті таких потрясінь виникає нагальна потреба у вивченні і, дослідженні музейних установ, їхньої діяльності, структури і роботи. Особливо, гостро виникла ця проблема на Прикарпатті, яке є туристичною меккою України., 3, Розвиток музеїв, їхня діяльність і привабливість для туристів є основним, елементом розвитку не лише туризму, але і культури краю загалом. З початку 90-, х років ХХ ст. Україна активно почала розвивати музеєзнавство як окрему, наукову галузь. Івано-Франківщина є регіоном багатим на музейні установи,, однак не всі ці заклади є дієвими і цікавими для туристів. Орієнтація України на, європейські стандарти, в тому числі і в музейній галузі, вимагає від фахівців, глибокого освоєння світового досвіду, осмислення теоретичних засад, дослідження і використання пам’яток., Українське музеєзнавство є невід’ємною складовою світового музейництва., Кожен регіон нашої держави має свої етнографічні особливості розвитку, музейництва. Тому, на Прикарпатті проблема вивчення і дослідження музейних, установ є особливо актуальною, оскільки саме тут розміщується найбільша, кількість різноманітних музеїв, які ще до сьогодні є мало дослідженими і, описаними у літературі., Однак, музеї виступають не лише центрами туризму чи культурної, привабливості регіону. Вони , в першу чергу, мають глибоке історичне та змістове, наповнення. Оскільки у їхніх фондах зберігається надбання матеріальної,, духовної та історичної цінності нашого народу від його становлення і до, сьогодення. Наявність музейних установ допомагає мешканцям краю зберігати, свою ідентичність, пам’ятати своє коріння і національну приналежність. Тому, дослідження і робота цих закладів є надзвичайно важливою на сучасному етапі, розвитку нашої держави., Дослідження окреслені періодом 1991 р. – початком ХХІ ст. Нижній, хронологічний рубіж – 1991 р. пов’язаний із здобуттям незалежності Україною,, верхній – зумовлений зміною суспільно-політичного курсу в державі (2018 р)., Іноді дослідження виходить за визначені хронологічні рамки з метою, відображення історичних передумов становлення і розвитку музейництва на, території краю., При визначенні наукової методології автор виходив із складності й, міждисциплінарності предмета дослідження. Для окреслення дефініції, 4, «музейництво» та його складових у роботі використані етнокультурний,, структурно-функціональний, соціокультурний, інституційний, суспільно-, формаційний (історичний) і системний підходи. Основою роботи слугували, принципи історизму та об’єктивності. Для розв’язання конкретних дослідницьких, завдань автор залучив комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, дослідження: хронологічний, історично-порівняльний, історично-типологічний,, просторово-порівняльний, історично-правовий, діалектичний, статистичний,, польових досліджень (інтерв’ю)., Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи зумовлена, змістом і сукупністю поставлених завдань та шляхами їх розв’язання. У роботі:, здійснено класифікацію музеїв Івано-Франківської області; описано, діяльність музейних установ як наукових закладів; інтеграційний підхід до, вивчення музейного руху на тернах Прикарпаття; теоретичний матеріал з, музейного розвитку, який сприяє збереженню культурних цінностей в Івано-, Франківській області; вивчення диференційованої структури музейного, потенціалу регіону; вивчення ролі державної влади та органів місцевого, самоврядування у спільному фінансуванні інвестиційних проектів у сфері, музейництва., Матеріали дисертації можуть бути використані в науково-дослідницькій (при, підготовці фундаментальних праць з історії та етнографії України, історичного і, туристичного краєзнавства, музеєзнавства), навчальній (для підготовки, підручників, навчально-методичних посібників), державній (для використання, органами державної влади управління та місцевого самоврядування при, вирішенні питань формування та реалізації рекреаційної політики й туристичного, потенціалу), громадській (для проведення етнофестивалів, круглих столів із, питань розвитку краєзнавства, музейної справи, туризму, екскурсознавства), роботі., Основні положення дисертаційної роботи висвітлено на міжнародних,, всеукраїнських і регіональних конференціях, а саме: ІХ Буковинській, міжнародній краєзнавчій конференції (грудень 2017 р.); І регіональній, 5, конференції «Музеї Калуського регіону» (травень 2018 р.), а також щорічних, наукових конференціях викладачів, аспірантів і докторантів ДВНЗ, «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (березень, 2016 р.; березень 2017 р.; березень 2018 р.), Ключові слова: музеї, дослідження, Прикарпаття, фондова робота,, рекламна діяльність, експозиція, експонати, екскурсії.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0

📑 Схожі твори за жанром

🗓️ Інші твори 2021 року

🗂️ Схожі твори за типом публікації

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *