Письменник як інтертекстуальна парадигма (досвід французької рецепції Ф.М. Достоєвського) // Роман Дзик

Мета дослідження полягає в аналізі сучасного стану, інтертекстуальної теорії в аспекті фігури письменника як презентанта, власної творчої спадщини, в констатуванні та ідентифікації фігури, письменника у значенні специфічної інтертекстуальної парадигми,, розгляді параметрів її функціонування в іншомовному культурному, середовищі; у теоретичному осмисленні проблеми продуктивності, функціонування парадигми письменника в інтертекстуальному полі., Мета роботи передбачає виконання низки завдань:, – проаналізувати динаміку формування ключових етапів теорії, інтертекстуальності та її входження в український науковий контекст;, – виявити місце та роль категорії автора в сучасній теорії, інтертекстуальності;, – розкрити функціональний сенс присутності автора в тексті;, – виявити конститутивні аспекти постаті письменника як, 8, парадигми;, – дослідити рецептивний ресурс знакового імені письменника;, – простежити ключові вектори розгортання парадигми, Достоєвський в іншомовному культурному просторі;, – розкрити роль позалітературних культурних текстів, (літературознавчий дискурс, філософія, театр, кіно тощо) у формуванні, інтертекстуальної парадигми Достоєвський.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0