Закономірності формування архітектури Русі (за джерельною базою Х-XIV ст.) // Юрій Диба

Мета дослідження – обґрунтувати теоретико-методологічні основи аналізу, неречових історичних джерел Х–XIV ст., продемонструвати ефективність, розробленої методики на конкретних прикладах інтерпретації ключових джерельних, свідчень про архітектуру Русі та визначити закономірності її формування., У відповідності з поставленою метою вирішуються такі основні завдання, дослідження:, − проаналізувати методичний рівень і виявити проблеми сучасної практики, використання історичних джерел у дослідженнях історії архітектури Русі;, − узагальнити наукові підходи до класифікації історичних джерел та визначити, перспективні методики їх опрацювання;, − сформулювати принципи використання джерел з історії архітектури Русі,, методологічні вимоги забезпечення об’єктивності їх наукової інтерпретації та, визначити критерії ефективності застосованої методики;, − виявити літературні моделі та образні відповідники літописних повідомлень про, язичницькі сакральні об’єкти, проаналізувати ключові питання з історії, дохристиянської архітектури Русі, що випливають із аналізу свідчень неречових, джерел Х–XIV ст., з’ясувати їх походження та базовий культурно-історичний, контекст;, − розкрити причини та географію адміністративно-урбаністичних реформ середини –, другої половини Х ст., визначити роль цих подій у державотворчих процесах на Русі та, значення у формуванні сучасних політичних концепцій;, 10, − продемонструвати характер і логіку процесів трансформації джерельних фактів та, свідчень, визначити причини та підґрунтя таких змін і відновити первинний зміст, повідомлення на прикладі літописної звістки про заснування Володимира;, − виявити паралельні леґендарні свідчення, продемонструвати процеси формування, “бродячих сюжетів” та географічної міґрації урбаністичних леґенд на прикладі, походження “Сказания о граде Словенске”;, − продемонструвати перспективи розвитку історично-архітектурних досліджень, періоду давньої Русі на конкретних прикладах вирішення джерелознавчих питань;, − визначити закономірності формування архітектури Русі, що випливають з, аналізу неречових історичних джерел Х–XIV ст.