Стаття «Лук і стріла у Вірменії епохи Багратидів (кінець ІХ – середина ХІ ст.)» // Дмитро Димидюк

Проблеми історії війн і військового мистецтва / За ред. Л.В.Войтовича. Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет ім. І. Франка, Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного, 2018. 432 с, У статті, на основі джерел вірменського, грузинського, візантій-, ського та арабо-перського походження, досліджено форму та розмір, луку, а також будову стріли. Основну увагу приділено барельєфам з, церкви св. Хреста на о. Ахтамар (915–921), де знаходиться чи не єдине, тогочасне зображення композитного луку., Проаналізовано вірменські хроніки, де при описі луку використо-, вується слово այնալիճ (широкий), що вказує на його довжину. Вислов-, лено припущення, що вірмени також могли використовувати й про-, стий лук., Охарактеризовано бронебійні властивості тогочасних стріл. Зазна-, чено, що лук (як вид зброї) ідентифікувалися у вірменській свідомості, із мусульманським (арабо-персько-тюркським) світом. Зауважено, що, у вірменській армії не було кінних лучників., Визначено рівень популярності луку серед вірменських воїнів, ко-, трий був відносно невеликий. Звернено увагу на брак датування, опи-, сів та об’ємного промальовування більшості зображень наконечників, стріл у працях вірменських археологів. Наголошено на потребі нового, фотографування та вивчення наконечників стріл, які являються чи не, єдиними археологічними джерелами до цієї теми.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0