Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2015. – Вип. 103 (12)., Стаття ставить за мету з’ясувати інформативні можливості сповідних розписів для дослідження ранньомодерного соціуму, проаналізувати основні демографічні показники, сімейний стан та розглянути питання спадковості посади паламаря у Пирятинській протопопії. Для досягнення мети використано комплекс загальнонаукових, історичних, міждисциплінарних, і джерелознавчих методів. Проведене дослідження дозволяє стверджувати: сповідні розписи містять вагомий інформативний потенціал, котрий може бути використаним для проведення історико–демографічних досліджень; паламарі становили значний відсоток церковнослужителів у досліджуваній протопопії; середній вік паламарів складав у середньому сорок років і вони були на загал молодшими за священиків; структура паламарських сімей у більшості була простого типу, середня населеність становила п’ять – шість чоловік, переважало доросле чоловіче населення, вікова різниця у подружніх парах переважно становила два – чотири роки; посада паламаря не була спадковою, а її заняття не розглядалося, як сімейна справа.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0