Вісник Прикарпатського університету. Історія. 2014. Вип. 25, У статті з’ясовано, що аналіз військово-стратегічних планів держав Антанти щодо України у вітчизняній історичній науці показує поступальність накопичення знань і продовження сучасною історичної наукою традицій українських істориків в еміграції. Обґрунтовано тезу, що вітчизняною історіографією проаналізовано еволюцію ставлення держав Антанти до України, досліджено мотивацію їх політики. Досліджено, що основними причинами уваги держав Антанти до України в період Центральної Ради були необхідність утримання Південно-західного та Румунського фронтів у разі виходу з війни Росії; можливість залучення національно-визвольного руху в Україні до боротьби не лише проти Центральних держав, але й проти більшовиків; унеможливлення поширення на Україну впливу Німеччини; боротьба між Антантою, Росією та Центральними державами за джерела сировини й продовольства; важливість міцної стабільної України як тилу Румунії; погляд на Україну як на нову демократичну силу, здатну стати чинником рівноваги в Східній європі, важливого з точки зору вирішення питання загальної європейської безпеки., Ключові слова: історіографія, зовнішня політика, “українське питання”, Україна, Антанта.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0