Метою дослідження є цілісна історико-філософська теоретична, реконструкція етико-антропологічних уявлень українських гуманістів кінця, XVI – першої третини XVII ст. і тематичний виклад їх як єдиної системи, взаємопов`язаних ідей., Для реалізації поставленої мети необхідно було розв`язати наступні, завдання:, – з`ясувати ідейні та теоретичні джерела філософської думки України, доби Відродження, розкрити її самобутність у порівнянні з ідеями, західноєвропейського ренесансного гуманізму;, – визначити місце етико-антропологічних ідей українського, Відродження у загальному колі фундаментальних проблем філософської, думки України доби Відродження;, – виділити засадничі проблеми етико-антропологічних ідей, українського Відродження, виокремити особливості розуміння й трактування, українськими гуманістами людини, її сутності, основних способів людського, буття;, – розкрити зміст розуміння природи добра і зла, проблем гріхопадіння і, свободи людини українськими мислителями доби Відродження;, – виокремити подібність і відмінність у підходах українських, гуманістів до розв`язання проблем життя і смерті;, – розкрити філософський зміст проблем самопізнання і, самовдосконалення як неодмінних умов звільнення від морального зла,, досягнення свободи, самореалізації у житті;, 5, – реконструювати етико-антропологічний зміст проблеми щастя в, українському гуманізмі кінця XVI – першої третини XVII століття.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0