Метою дисертаційної роботи є виявлення культурно-антропологічного потенціалу гедоністичного дискурсу як атрибутивного феномену європейської культури, на основі чого диференціювати аспекти класичної та некласичної парадигм осмислення чуттєвості. Досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження потребує постановки та вирішення таких завдань:, • визначити понятійно-категоріальний інструментарій дослідження європейського гедоністичного дискурсу, ґрунтуючись на аналізі історіографії проблеми;, • застосувати феноменологію та психоаналіз як методологічні засади аналізу дискурсу про задоволення, а також довести доцільність його використання як маркеру культури;, • охарактеризувати гедоністичний дискурс як особливий дискурс чуттєвості;, • виділити аспекти класичної парадигми осмислення чуттєвості у найбільш впливових європейських релігійно-етичних, філософських та мистецько-естетичних вченнях, продемонструвавши їх синтетичний характер та здатність до діалектичного перетворення;, • здійснити системний аналіз концепту гедонізму, з’ясувавши походження терміну, трансформацію його значення та дослідивши багатоманітність його трактування у сформованих філософсько-антропологічних, етичних та естетичних вченнях;, • охарактеризувати некласичну парадигму чуттєвості, пояснивши її роль у подоланні прескриптивного підходу у постмодерному та сучасному гедоністичному дискурсі, а також пояснити негативні антропологічні наслідки псевдогедонізму;, • визначити особливості тілесного світовідчуття як основи гедоністичного дискурсу Постмодерну, диференціювавши і охарактеризувавши рефлексивні (гедонізм) та нерефлексивні (гедонію) аспекти культурних практик сучасності.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0