Стаття «Епізод з історії примусового виселення євреїв з Миколаєва у 1830-х рр.: спроба переселення до Ізмаїлу» // Ірина Дружкова

Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2015. – Вип. 43. – 374 с., Миколаїв в першій чверті ХІХ ст. був важливим центром єврейського капіталу, що позитивно вплинуло на економічний розвиток міста. Однак досить скоро підприємницькій діяльності євреїв в Миколаєві було покладено край. 20 листопада 1829 року вийшов відомий царський указ, що став черговою подією з історією гонінь на євреїв в Російській імперії. Згідно з цим документом російській цар наказував виселити євреїв з Севастополя та Миколаєва. В статті автор намагається розглянути питання переселення єврейського населення після сумнозвісного указу, ставлення до нього місцевого керівництва, особливості переселення до Ізмаїлу, становище єврейських міщан та купців на підставі справи о “квартирній повинності”, що знаходиться у Ізмаїльському архіві. Дослідник приходить до висновку, про те, що численні скарги, які містяться у зазначеному архіві, свідчать про досить несприятливе ставлення до переселенців з боку місцевого керівництва. Вочевидь, саме це було однією з причин того, що втрачені Миколаєвом у 1830-х рр. значні єврейські капітали та підприємницькі сили не змогли, у повній мірі, посприяти економічному розвитку Ізмаїла.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0