Стаття «Агенти впливу як інструмент ведення операцій впливу: термінологічний аспект» // Дмитро ДубовІрина Корецька

Стратегічні пріоритети. – 2019. – №3-4 (51)., Статтю присвячено уточненню поняття «агенти впливу», проблемі використання цього поняття в практичній діяльності безпекових структур та ролі агентів впливу в здійсненні операцій впливу. Акцентовано увагу на тому, що використання агентів впливу було невід’ємним складником концепції «активних заходів», які реалізовувалися СРСР (а нині до них вдається Російська Федерація) проти демократичних держав. Проаналізовано підходи до визначення поняття «агент впливу», що застосовувалося за часів Холодної війни. Виявлено певним чином усталені критерії віднесення особи до категорії «агент впливу» та виокремлено низку професійних груп, що мають відповідні офіційні можливості для справляння впливу, зокрема журналісти; експерти (зокрема, керівники неурядових організацій); політичні діячі; державні службовці; творчі та релігійні діячі. Здійснено спробу відокремити діяльність агентів впливу та шпигунів. Зазначено, що, на відміну від агентів впливу, шпигуни діють тільки усвідомлено (у кримінальних кодексах багатьох європейських країн зазначений «прямий умисел») та є пов’язаними з конкретними іноземними організаціями/службами (діють за їх завданням). Крім того, предметом діяльності шпигунів є відомості, збирання/добування, збереження, передача/пересилання, повідомлення, надання доступу, викрадення, купівля, публічне оголошення (зокрема, через засоби масової комунікації) яких негативно впливає/може завдати шкоди державі, її національній безпеці, інтересам нації тощо. На противагу цьому діяльність агентів впливу зосереджена на веденні підривної діяльності й безпосередньо не пов’язана зі збиранням даних з обмеженим доступом.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0