Органи державної безпеки у структурі взаємовідносин держави і православної церкви в радянській Україні (1918 – середина 1950-х рр.) // Людмила Бабенко

православної церкви;, Мета роботи – здійснити комплексний аналіз формування силової моделі, створення безрелігійного суспільства, умотивованої засадами партійно-, державної політики СРСР і УСРР–УРСР та зреалізованої з позицій, інформаційно-аналітичних, оперативно-агентурних, репресивних технологій, органів державної безпеки упродовж 1918 – середини 1950-х рр., Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких, дослідницьких завдань:, – визначити рівень наукової розробки проблеми та перспективи для, подальших досліджень функцій і методів діяльності органів, держбезпеки щодо Православної церкви в радянську добу;, – схарактеризувати основні групи джерел;, – обгрунтувати методологічну базу дослідження;, – на основі комплексного аналізу різних груп джерел і введення в, науковий обіг нових або маловідомих документів дослідити, інструментарій і технології боротьби органів державної безпеки з, найчисленнішою православною конфесією на теренах України в, контексті більшовицької антирелігійної стратегії;, – проаналізувати реалізацію ідеологічних засад більшовизму в, антирелігійній політиці в радянській Україні, на яких сформувався, силовий механізм матеріалістичного світогляду суспільства,, ефективне функціонування котрого забезпечували відповідні, методи спецслужб;, 12, – виокремити організаційні основи й принципи діяльності органів, держбезпеки щодо ліквідації інституціональних основ православної, церкви в обстежуваний період;, – виявити роль ВУЧК – ГПУ в процесі ліквідації економічної бази, – схарактеризувати методи і прийоми тактики церковних розколів, – проаналізувати засоби упокорення православного духовенства та, методи контролю за його діяльністю;, – розкрити цілеспрямований характер ліквідації УАПЦ та ескалації, репресій проти духовенства й вірян української церкви;, – висвітлити систему взаємодії органів держбезпеки з партійними, структурами й показати масштаби впливу останніх на глибину й, динаміку впровадження оперативних технологій у православне, середовище;, – дослідити основні форми взаємодії органів держбезпеки з, адміністративними й правоохоронними органами у справі ліквідації, релігійних громад в окреслений період;, – виявити основні форми використання РПЦ у контексті оперативно-, агентурних заходів щодо ліквідації УГКЦ у повоєнний період;, – розкрити зміст інформаційно-аналітичнго, оперативно-агентурного, та репресивного аспектів діяльності НКГБ – МГБ щодо ієрархії,, священнослужителів і віруючих УГКЦ напередодні та після, Львівського церковного собору;, – з’ясувати зміст і характер упливу політики радянської держави й, діяльності органів держбезпеки як одного з найдієвіших її, інструментів на соціальну активність об’єднань віруючих, стан, міжконфесійних і внутрішньоконфесійних відносин у незалежній, Україні.