Проблеми історії та культури України в історико-краєзнавчих і художніх творах представників «української школи» в польській літературі 1820 – 1890-х років // Стефанія Баженова

7, Мета дослідження. Враховуючи наукову новизну і практичну, значимість теми, спираючись на доробок попередників, широку джерельну, базу, ставимо метою комплексно дослідити, систематизувати та, охарактеризувати процес становлення і розвитку “української школи” в, польській літературі ХІХ ст., проаналізувати об’єктивність викладу історії й, культури України в історико-краєзнавчих працях і художніх творах її, представників, значення в налагодженні ними польсько-українського, культурного діалогу., Реалізація мети конкретизується такими дослідницькими завданнями:, – проаналізувати історіографічну й джерельну базу роботи;, – охарактеризувати становище польської громади в Україні у 20-90-х рр., ХІХ ст., з середовища якої в основному поповнювалися літератори, “української школи”;, – розглянути процес зародження, етапи та еволюцію „української школи”, в польській літературі (20-90-і роки ХІХ ст.);, – з’ясувати засади романтизму “української школи” польських, літераторів у 20 – 40-і роки ХІХ ст.;, – опрацювати і проаналізувати джерельну базу краєзнавчих та художніх, творів з української тематики представників „української школи”;, – здійснити аналіз творчості поетів-романтиків А. Мальчевського, М., Гославського, С. Гощинського, Ю. Словацького, Ю. Залєського, Т. Подури,, прозаїків М. Грабовського, М. Чайковського у контексті висвітлення ними, історії й культури України;, – подати характеристику діяльності і суперництва Петербурзької котерії, і Київської „Гвязди” в „українській школі” польських літераторів;, – визначити причини переходу “української школи” в польській, літературі до реалізму, його засади і концептуальні підходи до висвітлення, історії й культури України (кінець 40-х – 60-ті рр. ХІХ ст.);, 8, – комплексно розглянути „волинський” період життя Ю.І., Крашевського, україністику та історичне краєзнавство в його творчості (40-і, – 50-ті рр. ХІХ ст.);, – проаналізувати процес переходу польської літератури до позитивізму, та систематизувати виклад історії й культури України у працях, представників її „української школи” (60 – 90-ті рр. ХІХ ст.);, – розглянути місце і роль представників цієї школи літераторів у, формуванні польсько-українського культурного співробітництва у ХІХ ст.