Начебто нічого дивного не відбувалося, так само зачиняли міські брами і крик варти встановлював заборону вогнищ, коли у столицю французького королівства приходила ніч. Лише зблизька можна було розгледіти чорний прапор над похмурістю зимлового Парижа, що віщував біду і смерть, а нічним містом примарами блукали повія, що мріяла про дитину, священик, котрий шукав розваг у борделі, розпусна знатна дама, яка вдавала із себе невинну діву, закохані кузени, що не надто переймалися гріхом кровозмішення… Відчуваючи моторошний та надто близький подих смерті, люди шукали задоволення всіх своїх бажань, безжально гублячи душі в останній оргії смертних гріхів.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0