Проаналізовано статистичні дані посівних площ, врожаїв, валового збору зернових культур УСРР,, РСФРР та СРСР у 1921 – 1923 рр. Зведена інформація дозволяє визначити продовольчу ситуацію в Україні та, рівень забезпечення продовольством її населення, ґрунтовніше простежити використання українського збіжжя для внутрішніх російських потреб і вивозу за кордон, що призвело до штучного масового голоду., Наведені в статті позиції представників Держплану доводять їх усвідомлені рішення понаднормового вилучення хліба в українських губерніях, зокрема в голодуючих, для збільшення посівних територій постраждалого від голоду Поволжя. Вивезення збіжжя з УСРР на тлі голоду, що наростав наприкінці 1921 р. та його масового поширення й офіційного визнання в 1922 р., свідчіть про перевагу штучного чинника над природнім. Збільшення зернового експорту з СРСР, зокрема за рахунок українських хлібозаготівель, для відновлення торгових зносин із європейськими країнами та вирівнювання торгівельного балансу зовнішніх відносин вплинуло на нівелювання тематики масового голоду.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 
Кількість оцінок: 0
Середній рейтинг: 0