Пояснення і розуміння в постаналітичній філософії історії

Бакаєв М.Ю. Пояснення і розуміння в постаналітичній філософії історії. –, Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю, 033 – Філософія (03 – Гуманітарні науки). Національний університет «КиєвоМогилянська Академія». Київ, 2023., Вибір теми дослідження обґрунтований широким філософським інтересом до, пояснення і розуміння та великим методологічним значенням цих понять, безпосередньо для філософії історії. Як показано у вступній частині роботи,, впродовж останніх десятиліть у цій галузі відбуваються значущі трансформаційні, процеси, що пов’язані з розвитком постаналітичної філософії історії та ще тільки, очікують на систематичне осмислення. Заповнити цю прогалину покликана ця, дисертаційна робота, яка присвячена дослідженню методів пояснення і розуміння в, постаналітичній філософії історії у трьох аспектах: 1) історичному, 2), теоретичному та 3) прикладному. Центральним фокусом дослідження є виявлення, філософсько-методологічного значення понять пояснення і розуміння у вказаних, аспектах, а саме: встановлення історичних передумов філософськометодологічного осмислення понять пояснення і розуміння; з’ясування розвитку, відповідних методів у сучасній англомовній філософії; аналіз позиції, постаналітичної філософії історії та визначення її специфіки у порівнянні з іншими, різновидами філософії історії – аналітичної, яка зосереджена передовсім на, історичному пізнанні, та континентальної, яка зосереджена здебільшого на, історичному процесі; розгляд ролі методів пояснення і розуміння у методологічних, розвідках постаналітичної філософії історії; розкриття прикладного значення, вказаних методів. Зазначені три основні аспекти визначили також структуру, роботи: кожному з аспектів постаналітичної філософії присвячено окремий розділ., У присвяченому історичному аспекту першому розділі роботи («Історичні, передумови методологізації понять пояснення і розуміння») йдеться про розвиток, методів пояснення і розуміння у європейській (континентальній) та англомовній, (аналітичній та постаналітичній) філософії упродовж XIX–XXI ст. А саме, у, 3, європейській філософії XIX ст. засновник позитивізму Оґюст Конт (1798–1857), обґрунтував застосування пояснення як методу пізнання, а один із провідних, методологів історії Йоган Ґустав Дройзен (1808–1884) – застосування розуміння як, методу історії (на противагу поясненню – як методу природознавства). Завдяки, цьому у XIX ст. сформувалися важливі методологічні передумови для подальшого, розколу філософії на аналітичну та континентальну. У континентальній філософії, XX ст. розуміння стає центральним поняттям методології гуманітарних наук та, філософської герменевтики (Вільгельм Дильтай (1833–1911), Мартин Гайдеґер, (1889–1976), Ганс-Ґеорґ Ґадамер (1900–2002) тощо), а Дройзенова методологія, історії, «історика» (нім. Historik), набула розвитку як теорія історії. В аналітичній, філософії XX ст., Контове пояснення було осмислене як логіко-епістемологічне, каузальне пояснення в рамках філософії та методології науки (у Карла Гемпеля, (1905–1997) та Ґеорґа фон Вриґта (1916–2003)), а безпосередньо в межах, аналітичної філософії історії як альтернатива каузальному було запропоноване, наративне пояснення (Артур Данто (1924–2002), Френк Анкерсміт (нар. 1945) та, інші)., Зазначене дозволяє виокремити два напрямки у розвитку філософії історії –, континентальна філософія історії (як герменевтична теорія історичного процесу,, зорієнтована на розуміння) та аналітична філософія історії (як логікоепістемологічна методологія історичного пізнання, зорієнтована на пояснення). В, Україні вплив цього розрізнення відчувається й донині: пояснення і розуміння, осмислюються здебільшого у контексті поляризації філософії на аналітичну та, континентальну, логіко-позитивістську та гуманітарно-герменевтичну тощо., Натомість постаналітична філософія історії розвивається як поєднання, континентальної теорії історії та аналітичної методології історії. Таким чином, також уточнено поділ англомовної філософії XX–XXI ст. на аналітичну та, постаналітичну: аналітична філософія зберігає звичне протиставлення пояснення і, розуміння або підпорядковує останнє першому (як робить сучасний дослідник, Карим Халіфа, вводячи поняття пояснювального розуміння), тоді як, постаналітичній філософії притаманний баланс між поясненням і розумінням, 4, (прикладом цього є поняття ідеальної історіографії, яке вводить Константин, Сандис)., Постаналітична філософія є неформальною назвою для такого напрямку,, який бере витоки з аналітичної філософії, але з 1980-х років відходить від неї,, залучаючи континентальні джерела та проблеми до вже наявних аналітичних., Найбільш виразним представником постаналітичної філософії в цілому може, вважатися Ричард Рорті (1931–2007), відомий, зокрема, методологічним, обґрунтуванням жанрового розмаїття історіографії філософії. Власне у філософії, історичного пізнання постаналітичні тенденції відображують розвідки таких, сучасних дослідників, як Квентін Скіннер, Марк Бевір, Авіезер Такер, Джуліан Рис, тощо. Історичний аналіз розвитку уявлень щодо методів пояснення і розуміння у, філософії XIX–XXI ст., здійснений у першому розділі роботи, та теоретичний, аналіз їх використання у постаналітичній філософії історії, здійснений у другому, розділі («Теоретичне осмислення методів пояснення і розуміння в постаналітичній, філософії історичного пізнання»), дають можливість побачити, як відповідні, поняття спочатку стали ключовими моментами методологічної поляризації, позитивістської та герменевтичної ліній філософування, а згодом – у, постаналітичної філософії історії – втрачають звичне протиставлення і стають, двома взаємопов’язаними та взаємодоповнюючими елементами історичної, рефлексії. Постаналітична філософія демонструє подолання розколу між, поясненням і розумінням, поєднуючи ці методи, а отже і напрацювання аналітичної, та континентальної філософії., В теоретичному плані, як з’ясовано у другому розділі роботи, пояснення, постає для постаналітичної філософії історії як виразник історичної каузальності,, яка перевіряється через історичні контрфактичності (загальний рівень аналізу), або, ж як некаузальне (довільне) поєднання ідей та каузальна реконструкція життя на тлі, цих ідей (індивідуальний рівень). Теоретичний аспект розуміння полягає для, постаналітичної філософії історії в тому, що цей метод або дозволяє схопити, загальний хід історії за лаштунками певних історичних каузальних зв’язків, 5, (загальний рівень аналізу), або ж історизує предмет дослідження як через предмет,, так і через його контекст (індивідуальний рівень)., В роботі також набули подальшого розвитку філософсько-методологічні, настанови постаналітичної філософії історії, які реалізуються передовсім у таких, різновидах історичних розвідок, як контрфактична історія (історія того, що могло, статися), інтелектуальна історія й історія ідей, а також інтелектуальна біографія., Можливість застосування цих настанов була продемонстрована у третьому розділі, («Постаналітична модель пояснення і розуміння у філософії історичного пізнання:, прикладне застосування») шляхом аналізу двох історичних прикладів, обраних, автором, а саме: 1) Чорнобильської катастрофи 1986 р. – за допомогою, контрфактичних припущень; 2) ідейної еволюції раннього Дмитра Донцова (1883–, 1973) – з використанням постаналітичних підходів в інтелектуальній історії та, біографістиці. Застосування методу розуміння в обох прикладах полягає у, формулюванні певних узагальнень, висновків на основі множини каузальних, пояснень, а також з урахуванням контекстів для розкриття і подальшого розвитку, каузальних та некаузальних пояснень щодо предмета дослідження., Отже, в усіх трьох аспектах методи пояснення і розуміння в постаналітичній, філософії історії передбачають не лише баланс чи просте сполучення двох методів,, а і їхню тісну взаємодію та взаємозалежність. Цей та інші результати дослідження, мають як теоретичну, так і практичну користь, адже можуть знайти застосування як, у подальших філософсько-історичних розвідках чи дослідженнях щодо пояснення, та розуміння, так і у практиці викладання різноманітних навчальних дисциплін з, філософії історії, історії філософії, сучасної філософії тощо., Ключові слова: аналітична філософія, англомовна філософія, вплив, жанри, історіографії філософії, інтелектуал, інтелектуальна історія, історія філософії,, континентальна філософія, позитивізм, постаналітична філософія, пояснення,, розуміння, сучасна філософія, філософія історії, філософія.