Розкривається спадкоємність оригінального, тобто місцевого письмен-, ства східнослов’янського етносу, у складі якого були поляни, древляни,, сіверяни та інші європейські нації. З’ясовано, що основа усної та письмо-, вої культури середньовіччя — билини, легенди, перекази, оповідання, що, частково трансформувалися в літописи, літописні зведення і стали євро-, пейським надбанням спільних традицій сучасних націй. Сіверяни в складі, державного об’єднання Київська Русь сформували цілий пласт самобут-, ньої, фольклорно-етнографічної культури, зокрема билин «Іллі Муровця»,, «Іллі Муровця та Ідолища поганого», «Іллі Муровця і Солов’я-Розбійника»;, історичної поеми «Слово о полку Ігоревім». На прикладі цих джерел, зо-, крема «Повісті временних літ», розкрито трансформацію спадкоємності, спільних традицій оригінального письменства української нації в скла-, ді східнослов’янського етносу. У сучасних євроінтеграційних процесах, України актуально, з позиції культурологічного дослідження, узагальнити, процеси формування індоєвропейських культурних особливостей сіве-, рян на прикладі оригінального письменства українського Подніпров’я, що, об’єднали народ територію, мову, державність., Ключові слова: українська ідентичність, східнослов’янські племена, сі-, веряни, оригінальне письменство, традиції, спадкоємність, Чернігово-, Сіверщина, середньовіччя, билини, літописи., Балабушка В. Спадкоємність слов’яно-українських традицій сіверян в оригінальному письменстві середньовічної Русі. Культура України. Серія: Культурологія. 2017. С. 230-240.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0