Формування владних інституцій Російської імперії на Правобережній Україні наприкінці XVІІІ – в першій половині ХІХ ст. // Микола Бармак

Метою дисертаційного дослідження стало всебічне висвітлення історії, формування та розвитку владних інституцій Російської імперії на землях, Правобережної України наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.,, з’ясування особливостей їх структури та формування кадрового складу, а також, аналіз основних тенденцій адміністративної політики російських імператорів у, цьому регіоні., Відповідно до поставленої мети сформульовано основні завдання, дослідження:, – розглянути основні напрями та концепції досліджень питань, формування та еволюції владних інституцій Російської імперії наприкінці XVIII, – у першій половині ХІХ ст. представниками різних історіографічних напрямів;, – вивчити й проаналізувати законодавчі матеріали про місцеве, управління, його структуру і функції в досліджуваний період; проаналізувати, заходи уряду щодо підвищення ефективності діяльності губернських та, повітових владних структур; дослідити проблему практичної реалізації, законодавчої та нормативно-правової бази інститутів місцевого управління;, – простежити зміни урядової політики у сфері місцевого управління, залежно від регіональних особливостей і з’ясувати її конкретний зміст щодо, забезпечення політичної стабільності Правобережжя України;, – розглянути процес формування територіально-адміністративного, устрою земель Правобережної України після їх приєднання до Російської, імперії в результаті другого та третього поділів Речі Посполитої; з’ясувати, зміни у територіально-адміністративному устрої в період правління Павла І; на, регіональному матеріалі показати основні напрями діяльності новостворених, управлінських структур; дати оцінку підсумкам та результатам реформування, 6, органів влади на правобережних землях у період після їх приєднання до, Російської імперії і до початку ХІХ ст.;, – охарактеризувати структуру і компетенцію органів адміністрації, Київської, Подільської та Волинської губерній, дослідити зміни щодо них, упродовж кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.; з’ясувати особливості, комплектування кадрового складу присутствених місць, які функціонували на, Правобережжі України;, – проаналізувати місце і роль чільних генерал-губернаторів, губернаторів, та предводителів дворянства в управлінській системі Київської, Подільської та, Волинської губерній; розкрити діяльність місцевого адміністративно-, господарського апарату щодо регулювання питань власності; простежити, еволюцію політики російських властей щодо формування кадрового складу, генерал-губернаторського та губернаторського корпусу;, – виділити основні напрями діяльності місцевого апарату управління, Правобережжя України в різні історичні періоди; вияснити значення, регіональних та губернських органів управління у впровадженні урядової, інтеграційної політики на прикладі досліджуваного регіону;, – з’ясувати трансформації правового поля на Правобережжі; довести, що, тривалий час у цьому регіоні зберігалася правова автономія; показати процес, впровадження адміністративно-поліцейської системи; окреслити особливості, впровадження систем судоустрою та судочинства Російської імперії у, правобережних губерніях; з’ясувати причини складності реформування саме, цієї ланки системи управління;, – розглянути особливості шляхетських станових органів, їх, трансформування у загальноросійські дворянські структури; охарактеризувати, процес легітимації правобережної шляхти, показати діяльність спеціально, створених інституцій та наслідки їх роботи.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0