Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2022. – Вип. 9 (176)., Нові виклики сучасності, надважкі соціально-політичні обставини сьогодення актуалізують потребу в процесі етнокультурної ідентичності, самовизначення особистості в групі, єдність з якою можна переживати безпосередньо. Стаття присвячена висвітленню засадничого значення мови в житті окремої людини та в процесі її групового самовизначення, формування етнокультурної ідентичності. Мова, комунікативний простір постає одним із найголовніших факторів у процесі самовизначення людини як такої., Запропоноване дослідження вибудуване на концептуальному тлі антропології М.Шелера та А.Гелена, тобто виходить з того, що людина – це специфічна істота, не має наперед визначеного становища у світі, а тому вибудовує гармонійні відносини з ним у процесі взаємодії з середовищем свого існування, постійно саморепрезентуючи та вибудовуючи себе., Відзначено, що зростання рівня внутрішньої та зовнішньої міграції не завжди супроводжується асиміляцією і є однією з причин різкого зростання рівня нетерпимості та ксенофобії в усьому світі. Стверджується, що соціалізація та пристосування до нових життєвих умов супроводжується численними труднощами, оскільки поряд з окресленими вище факторами негативну роль у формуванні підвалин національної ідентичності відіграє глобалізація, яка на соціокультурному рівні проявляється у вигляді глокалізації., Окрему увагу приділено німецького дослідника В. фон Гумбольдта, який став першим європейським мислителем, що зумів показати ту нерозривну єдність, що існує між мовою та культурою певного народу., Зазначається, що для новітніх спільнот надзвичайно важливим є процес взаємного піклування та лояльності, продемонструвати які можливо саме в процесі комунікації, ефективність якої забезпечує мова. У статті закцентовано увагу на тому, що гомогенний комунікативний простір, єдність мови є важливим чинником формування групової єдності.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0