Безпалько Б. Б. Радянська пропаганда у школах середньої загальної освіти Київської області (1932–1941 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на, правах рукопису., Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032, Історія та археологія. – Київський столичний університет імені Бориса, Грінченка, Київ, 2024., Основним завданням радянської влади в перші два десятиліття її, існування було зміцнення власних позицій на місцях та виховання, «ідеологічно правильного» покоління. У цьому процесі вагома роль, відводилася системі освіти. Вона виявилась одним із ключових елементів, досягнення мети. Більшовики розуміли, що без виховання «свідомого», покоління, яке стане носієм необхідного їм світогляду, побудувати, комуністичну державу буде неможливо. Тому, усі рівні освіти, наповнювались ідеологічно-пропагандистським змістом. Особливо це, стосувалося середньої загальної освіти, адже період шкільного життя завжди, був одним з найважливіших етапів формування основних світоглядних, принципів людини. Саме від позиції вчителів та ідеологічного компоненту, навчально-виховного процесу залежало чи зможе влада виховати «нове, покоління», яке стане фундаментом для розбудови Радянського Союзу., За допомогою шкільної освіти влада прагнула нав’язати учням, лояльність до СРСР як «справжньої» батьківщини. Вона хотіла виховати в, школярів почуття радянського патріотизму, що забезпечило б формування, цілого покоління громадян, здатних без жодних вагань віддати власне життя, заради «своєї» країни. При цьому, формування уявлень про радянську, державу та світ мало відбуватися у системі таких категорій як «свій» –, «чужий». Одним із важливих завдань було конструювання саме образу, «ворога». Реалізація вищезазначених ідеологічно-пропагандистських цілей 3, була б не можливою без застосування різноманітних методів та засобів., Такий широкий спектр питань й зумовлює необхідність їх детального, вивчення., У дисертаційній роботі здійснено комплексне дослідження радянської, пропаганди в закладах середньої загальної освіти за матеріалами Київської, області (1932–1941 рр.). Відображено процес структуризації Народного, комісаріату освіти та його роль у здійсненні радянської пропаганди. Адже, саме він відповідав за сферу навчання в Радянській Україні та регулював її, ідеологічний аспект. Зважаючи на це, дослідження його структурних, елементів, на які покладалась поширення радянської ідеології, було одним із, ключових завдань зазначеної роботи., Виокремлено основні інструменти, за допомогою яких комуністична, влада здійснювала радянську пропаганду в школі. У зазначеному контексті, важливу роль відігравав педагогічний колектив. Вчителі були зобов’язані, організовувати виховні години, збори батьків, вечори художньої, самодіяльності, екскурсії, тематичні уроки, під час яких насаджувалися ідеї, атеїзму та радянського патріотизму. Педагоги київських шкіл брали активну, участь в роботі гуртків, зокрема, проводячи там антирелігійну пропаганду., Також до зазначених інструментів було зараховано позакласну та, позашкільну діяльність. До першої групи відносилась гурткова діяльність,, відзначення ювілеїв видатних діячів, впровадження нових свят та організація, «кутків безвірника». У другу групу було віднесено: залучення школярів до, весняних кампаній польових засівів, колективне відвідування театрів та, екскурсій, ідеологічна робота з батьками школярів., Розкрито питання конструювання образу «ворога» в шкільних, підручниках. Відповідно до їхнього змісту було виокремлено дві основні, групи. Першу представляли «класові вороги»: капіталісти, поміщики,, буржуазія, «попи» та «куркулі». Другу – політичні: «петлюрівці» та, «фашисти». Окрім цього, визначено, що формування образу «ворога» у, шкільних підручниках відбувалось за допомогою таких методів як: 4, «демонізація»; поділ світу на чорне й біле за принципом «свої та чужі»;, використання багатозначних епітетів, ярликів («куркуль», «сектанти»,, «попівщина»); конструювання опозиційного штампу «щасливе життя» в, СРСР на противагу «нещасне життя на Заході»., У роботі відзначено, що одним із основних інформаційних каналів, поширення радянської пропаганди у школах серед педагогічного та, учнівського колективу були друковані періодичні видання, серед яких, найбільш вагому роль відігравали: методичний журнал для вчителів, «Радянська освіта», художній для учнів «Піонерія» і пізнавальний для, гурткової роботи «Знання та праця». Лейтмотивом зазначених видань був, процес формування лояльного ставлення учнів до Радянського Союзу як, своєї «справжньої» батьківщини. Для консолідації суспільства активно, вибудовувався образ «ворога», на боротьбу з яким закликали усіх громадян, СРСР. Щоб підсилити почуття «радянського патріотизму» у журналах, подавалася інформація про «щасливе життя «країни Рад»», дякувати за яке, необхідно було перш за все секретарю ЦК ВКП(б) Й. Сталіну та, комуністичній партії. У кінцевому підсумку автором було виділено п’ять, основних напрямків радянської пропаганди., Наукова новизна полягає у наступному:, Вперше:, – на основі матеріалів Київської області виконано комплексне, дослідження радянської пропаганди в закладах загальної середньої освіти у, 1932–1941 рр., Уточнено:, – процес інституціалізації та структуризації Народного комісаріату, освіти УСРР та його відділів, які відповідали за реалізацію радянської, ідеологічно-пропагандистської політики на обласному, районному, міському, та сільському рівнях;, – на прикладі шкіл Київської області уточнено роль вчителя в системі, радянської пропаганди, образ якого конструювався відповідно до, комуністичних уявлень про ідеального педагога., – основні напрямки радянської пропаганди в шкільній освіті:, формування образу Радянського Союзу як «власної батьківщини»;, антирелігійна пропаганда; конструювання образу «ворога»; формування, образу «щасливого життя» та почуття вдячності комуністичній владі;, пропагування ідей мілітаризму під час навчання., Практичне значення. Результати дослідження, його висновки та, узагальнення можуть слугувати подальшому вивченню питання радянської, пропаганди в закладах загальної середньої освіти у період 1930-х рр. Вони, можуть бути використані під час підготовки і написання монографій, статей,, посібників, тематика яких є дотичною до питання ідеологічної політики, радянської влади в галузі шкільної освіти., Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно, виконаним дослідженням, у якому викладено авторський погляд на, інструменти та засоби радянської пропаганди у закладах загальної середньої, освіти Київської області (1932–1941 рр.). Наукові результати дисертації, належать особисто автору та є його теоретичним та практичним внеском у, розвиток історичної науки., Ключові слова: радянська пропаганда; ідеологія; комунізм;, «радянська людина»; освіта, шкільна освіта; навчально-виховний процес;, вчителі; учні; підручники; шкільні журнали; радянська влада; тоталітарний, режим; Київська область; УСРР/УРСР.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0