Опубліковано: Світо-Вид. № 2. Київ—Нью-Йорк, 1990. С.5–16., Беккета часто називали майстром сценічної мови і майстром жесту. Але мова його і жести зведені до абсолютного мінімум. Один лише крок далі — і наступили б тиша й безрухість. Прикладом такої маломовности є одноактівка “Приходять, і відходять”, де жінки, замість говорити вголос, шепочуть собі на вухо. І лише з жестів і вигляду тих жінок можна прийти до, висновку, що вони спостерігають на собі ознаки старіння і жахаються. В “Актах без слів” Беккет зовсім виключає мову й говорить жестами. Він компонує ці акти (як і майже всі свої п’єси) на канві повторень: мови, жестів і ситуацій. Вводячи поступово в ці повторення ледь помітні зміни в синтаксі, образі, мові й ритміці, — він надає п’єсам поруху, а сюжету розвитку.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0