Східна політика Ватикану в контексті відносин Святого Престолу з Росією та СРСР (1878-1964 рр.)

Мета дослідження зумовлена актуальністю теми й полягає у з’ясуванні основних, напрямів дипломатичних відносин Святого Престолу з Росією та СРСР,, тенденцій розвитку східної політики Ватикану, які відображали якісні зміни, католицько-православних відносин у контексті релігійної політики урядів, Російської імперії та СРСР щодо Католицької церкви латинського і східного, обрядів та використання Московського патріархату в планах Кремля щодо, післявоєнного облаштування Європи., Досягнення мети передбачало розв’язання таких завдань:, – дослідити зазначені проблеми на основі системного аналізу масиву архівних джерел,, доступ до яких отримали сучасні дослідники у зв’язку з політичними трансформаціями СРСР та, виникненням незалежних держав, долаючи в такий спосіб однобічність та ідеологічну упередженість,, а також конфесійну заангажованість попередніх досліджень даної тематики;, – проаналізувати мотиви, якими керувалися Святий Прастол, Російська імперія і Радянський, Союз у їх міждержавних відносинах на кожному історичному етапі досліджуваного періоду;, – з’ясувати вплив зовнішньополітичних чинників на позицію Святого Престолу, Російської, імперії та СРСР у системі геополітичних координат їх відносин;, – встановити вплив державних органів влади Російської імперії та СРСР на формування, характеру взаємин зі Святим Престолом шляхом виокремлення головних етапів політики, радянської влади щодо Католицької церкви її духовенства та віруючих;, – простежити формування доктрини уніонізму, її відображення в діяльності російських, католиків східного обряду, митрополита Галицького Андрея (Шептицького) та у сфері, російсько-ватиканських і радянсько-ватиканських відносин;, – проаналізувати динаміку російсько-ватиканського і радянсько-, ватиканського переговорного процесу, пов’язаного зі зміною понтифіків на Апостольському, Престолі та з переломними періодами історії Російської імперії, переходом влади до Тимчасового, а, згодом – до радянського урядів, наслідками Першої і Другої світових воєн та загостренням боротьби, за сфери впливу на світовому геополітичному просторі у повоєнний час; 6, – з’ясувати використання Російської православної церкви у міжнародній політиці СРСР,, зокрема в контексті перебігу радянсько-ватиканського протистояння в період після Другої світової, війни.