Бібіков, Д., Сергєєва, М., Горбаненко, С. 2022. Анти на Києво-Подолі: перші комплексні ботанічні дослідження матеріалів пеньківської культури. Київські збірники історії, археології, мистецтва та побуту, 1 (3), с. 13-21, АНОТАЦІЯ. Стаття присвячена публікації результатів палеоботанічних та антра-, кологічних досліджень біологічних матеріалів з об’єкту пеньківської культури, виявленого у, Києві під час науково-рятівних археологічних досліджень 2021–2022 рр. (керівник розкопок –, Д. В. Бібіков) на вул. Нижньоюрківська, 2, у північно-західній частині Подолу. В ході дослі-, джень проведено спорадичну фільтрацію ґрунту з метою отримання додаткової інформації, про дрібні біологічні рештки. Зразки походять переважно із заповнення печі. Також невелика, кількість зразків зібрана на рівні долівки споруди. Матеріал було передано на ручне пере-, бирання для подальших визначень. За допомогою промивання отримано невелику кількість, іхтіологічних матеріалів; методом флотації відібрано рештки ботанічного походження, які, і є предметом цієї публікації. На аналіз було взято 43 екземпляри вугілля, репрезентовано-, го стовбурною деревиною. Результатом дослідження є отримання перших антракологічних, матеріалів з об’єкта пеньківської культури і доповненння бази даних з палеоетноботаніки., За антракологією визначено використання двох порід дерев: сосни звичайної й дуба. Обидві ці, породи притаманні для Полісся, де вони широко використовувані в господарстві (для будів-, ництва, як паливо тощо). За кількісним співвідношенням, отримані показники з палеобота-, ніки достатньо подібні до тих, що вже були науково визначені для пеньківської культури —, із абсолютним переважанням кількості зернівок проса (понад половина) і суттєвою часткою, зернівок ячменю плівчастого. Доволі схожі ці показники і до даних празької культури. Однак, ці ж показники, перераховані на масу, дещо відрізняються від даних із празьких пам’яток., Найближчий за хронологією й територією об’єкт празької культури (вул. Кирилівська, 37,, 2016 р.) демонструє надзвичайну подібність показників. За результатами статистичного й, порівняльного аналізів палеоетноботанічних матеріалів слід констатувати, що, можливо, у, носіїв пеньківської культури хліборобство було екстенсивнішим, ніж у празької., КЛЮЧОВІ СЛОВА: Давній Київ, Київський Поділ, пеньківська культура, антраколо-, гія, палеоетноботаніка.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0