Нашим наступним кроком у розумінні постаті Бланкі стане прочитання надісланого особисто П’єрові Жозефу Прудону листа-рецензії на його найвідоміший науковий мемуар під назвою «Що таке власність?» (1840), мемуар, котрий у свій час, через «надто різкі» формулювання в адресу місцевих політекономістів, та й загальний памфлетичний тон праці, невластивий так званій науковій неупередженості, спричинив суворий осуд з боку Академії Безансона, де Прудон тоді мав стипендію., Обурення звинувачень ледь не підняло і Міністерство юстиції, насамперед завдяки академічним патронам Прудона, яким останній так палко відкривав своє серце з найперших сторінок передмови, й які, через щирий острах громадського занепокоєння, «шляхом публічного заперечення відмовилися від відповідальності за антисоціальні доктрини» й наклали на брошуру анафему., Можна подумати, ніби колегії з Безансона, що рецензувала книгу Прудона, тоді забракло засобів розгледіти за могутніми метафізичними валами юного вченого і певні вишукані теоретичні висновки, та Бланкі писатиме йому роком пізніше: «я вірю, що ви зробили з власністю те саме, що Руссо вісімдесят років тому зробив з листами: ви вчинили чудовий і поетичний дебош духу та науки. Принаймні така моя думка.»
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0