Карпати: людина, етнос, цивілізація. – Івано-Франківськ : Плай, 2014. – Вип. 5., У статті розглядається маловивчена сьогодні проблема, пов’язана з особливостями, християнізації Карпатської Русі в контексті місіонерської практики Східної Римської імперії, (Візантії), Римської курії та Першого Болгарського царства. Хронологічні межі орієнтовані, на кінець ІХ – початок ХІ ст., епоху, коли території Центральної та Східної Європи, у тому, числі землі Київської Русі, стали об’єктом активної місіонерської діяльності з боку і, візантійського “вселенського православ’я”, і латинських “апостольських місій”, організованих, папством., Автор, використовуючи ряд середньовічних писемних джерел – візантійські імпера-, торські й патріарші хрисовули, болгарські та західноєвропейські історичні хроніки, монас-, тирські аннали, енцикліки римських первосвящеників, аналізує й характеризує шляхи реалізації, християнськими місіями поставленої мети – навернення у “віру Христову” східнослов’ян-, ського язичницького населення. Окрема увага в статті приділяється ретроспекції відповідних, історичних реалій, питанням мотивації “Київського хрещення” і висвітленню початкового,, архаїчного етапу хрещення Карпатського регіону., Ключові слова: Карпатія, Карпатська Русь, Візантійська імперія, Римська курія, папст-, во, Перше Болгарське царство, проповідництво, місіонерська практика, християнізація.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0