Формування та реалізація політики США щодо денацифікації Німеччини в Американській окупаційній зоні (1943-1949 рр.) // Михайло Бойко

Бойко М.М. Формування та реалізація політики США щодо денацифікації Німеччини в Американській окупаційній зоні (1943-1949 рр.) – Кваліфікаційна, наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за, спеціальністю 032 – Історія та Археологія. – Київський національний університет, імені Тараса Шевченка., Поряд з військовим розгромом Німеччини стратегічним завданням для, США на завершальному етапі Другої світової війни стала необхідність, викорінення зі свідомості німців ідеології нацизму, а одним із джерел цієї, політики стали ідеї та досвід перевиховання німецьких військовополонених на, території США протягом 1943-1945 років. Уже по завершенні війни вони, знайшли своє втілення в політиці денацифікації в Американській зоні окупації., Мета роботи полягає у послідовному і конкретно-історичному дослідженні, політики США щодо формування й реалізації програми денацифікації та оцінки, її безпосередніх результатів та подальших наслідків для німецького суспільства., Джерельна база дослідження представлена масивом архівних матеріалів та, опублікованих документів, які географічно знаходять на території 2 сучасних, держав – США та ФРН (в підпорядкуванні таких установ як Національне, управління архівів та документації США у Вашингтоні і у Федеральних архівах, Німеччини). Всі доступні джерела можна класифікувати та поділити на такі, групи: 1) урядові документи, 2) міждержавні угоди, 3) матеріали особистого, походження, 4) матеріали ЗМІ., Історіографія проблеми представлена переважно роботами німецьких та, американських істориків і пройшла в своєму розвитку три основні етапи: 1), кінець 1940-х – кінець 1960-х років (перші критичні оцінки окремих, представників громадської думки, суспільних і моральних авторитетів); 2) 1970-, і – 1980-і роки (денацифікація стає предметом спеціальних досліджень як, істориків, так і представників інших наук та виходить за рамки суспільно-, 3, політичної історії); 3) 1990-і роки – сьогодення (зміна підходів і акцентів до, вивчення денацифікації у зв’язку з глобальними геополітичними змінами:, об’єднання ФРН, розпад СРСР, неспровокована агресія РФ щодо України)., В українській історіографії можна також простежити три етапи, поступового зростання інтересу науковців до проблеми денацифікації: 1), національний (90-і рр. – початок XXI ст.) ознаменований проявом загального, інтересу дослідників, 2) політичний етап (початок ХХІ ст. – 2014 р.) змістив, акценти дослідників до більш глибокого і різнобічного вивчення німецької, історії, 3) травматичний (з 2014 р. – сьогодення) ознаменований кризою, лібералізму та сплеском правих рухів в Європі., Політика США щодо денацифікації в перехідний період німецької історії, включала в себе наступні складові: заборона існування нацистської партії й усіх, структур нацистського державного апарату та афілійованих з ними організацій,, очищення символіко-культурного простору від слідів нацизму, формування, спеціального реєстру особових справ задля встановлення адекватної, персональної відповідальності за скоєні злочини, ухвалення нормативно-, правової бази та механізмів протидії можливим реваншистським настроям, прихильників нацизму, ціннісне переорієнтування німецького населення на, демократичний вектор засобами м’якої сили, системне переосмислення, минулого у широкому громадському та науковому дискурсі. Усе це значною, мірою сприяло забезпеченню в майбутньому політичної стабільності ФРН, а, результати американської політики денацифікації й досі забезпечують міцність, німецької політичної системи як однієї зі зразкових демократій сучасної Європи., Було досліджено наступні аспекти та складові політики США, що, визначали її військово-політичну стратегію стосовно гітлерівської Німеччини та, ідеології нацизму:, – формування американської стратегії військового розгрому Німеччини, та викорінення у свідомості німців ідейного спадку нацизму, їх, перевиховання на ліберально-демократичний лад;, 4, – перший досвід перевиховання німецьких військовополонених на, території США в умовах активної фази війни;, – систему заходів та інструментарій встановлення американського, окупаційного контролю в Німеччині., – засадничі нормативно-правові акти військово-політичного керівництва, США для здійснення процесу денацифікації;, – активну фазу денацифікації під контролем Офісу американської, військової адміністрації та відповідність виконання програми, денацифікації стратегії США щодо переорієнтації Німеччини, – вплив програми денацифікації на сучасне німецьке суспільство, зміну, свідомості й політичного світогляду повоєнних поколінь., Встановлено, що формування та розвиток стратегії США щодо війни з, Німеччиною відбувався на трьох рівнях. Перший або геополітичний рівень, забезпечив США важелі впливу на коаліцію союзників і узгодження спільної, мети – розгрому Німеччини, її окупацію та проведення ряду заходів по, демілітаризації, денацифікації та демократизації країни. Наступний – військово-, оперативний рівень – проявився у напрацюваннях США планів військового, розгрому Німеччини і подальшого переходу до американської окупації. Третій –, тактично-окупаційний рівень – означений прагненням США підготувати, програму дій для армійських підрозділів по роботі з місцевим населенням для, виконання стратегічних завдань, Проаналізовано перші підготовчі кроки у напрямку формування політики, денацифікації США, що почали здійснювати ще з весни 1943 року, спираючись, на програму перевиховання інтернованих німецьких військовополонених на, території США упродовж двох наступних років., Визначено, що процес денацифікації в Американській зоні окупації, пройшов дві періоди: перший період (квітень 1945 р. – середина 1947 р.), характеризувався відсутністю чіткої організації американських структур і, єдиного контролюючого органу на окупованій території. Упродовж цього, періоду функції забезпечення правопорядку і безпекової ситуації переходять від, 5, Третьої Армії США до новоствореного Офісу Військової адміністрації, Сполучених Штатів (ОВАСШ) під керівництвом Л. Клея. Другий етап, функціонування окупаційної адміністрації під контролем ОВАСШ, що тривав з, другої половини 1947 року й до утворення ФРН, характеризується курсом на, політику більшого залучення німецького населення до співпраці з окупаційною, адміністрацією та посилення німецької відповідальності за власний суспільно-, політичний розвитку. Таким чином США вдалося заручитися підтримкою, німецького населення у зв’язку з наростанням протистояння з СРСР., З’ясовано, що спочатку США здійснювали денацифікацію, базуючись на, спільних союзницьких документах, що носили рекомендаційний характер, поки, не була підготовлена американська нормативно-правова база. Ключовим, законом, що визначив кінцеві результати денацифікації а американській, окупаційній зоні став Закон №104 про визволення від націонал-соціалізму і, мілітаризму від 5 березня 1946 р., який ділив усе доросле чоловіче населення за, п’ятьма категоріями і встановлював санкції в залежності від ступеня причетності, до нацистських злочинів. Уже з середини 1946 року ОВАСШ вимушено, послаблює тиск на німецьке населення шляхом застосування амністій., Офіс Військової адміністрації Сполучених Штатів проводив активну, політику трансформації німецького суспільства шляхом викорінення, нацистської ідеології. Якщо в 1945 році денацифікація сприймалася як програма, очищення від ідей нацизму або фільтрації окремих індивідів, то уже з березня, 1946 року ОВАСШ змінює цю парадигму у свідомості німців. Денацифікація, стає інструментом реабілітації німецького суспільства, що визначає придатність, населення до участі в політичному житті., З завершенням окупаційного періоду населення намагалося якомога, швидше забути про нацизм і концентрувалося на забезпеченні свого добробуту, та відбудови економіки країни. Але вже молоде покоління 1960-х років, продемонструвало інше ставлення до минулого та прагнуло розпочати діалог про, нацистський період спершу в сімейному колі, а далі й у широкому публічному, 6, просторі. В 70-і – 80-і роки це стало системним явищем і уже підтримувалося, державою. Об’єднання ФРН та НДР актуалізувало проблему подолання спадку, тоталітарної держави і сприяло зростанню широкої зацікавленості до цієї теми у, суспільстві. Усунення політичного розколу Німеччини дозволило також, подолати роздвоєння історичної пам’яті німців. На жаль, незважаючи на увесь, комплекс заходів, німецьке суспільство частково піддається впливу, праворадикальних настроїв. На такій «роботі над помилками» щодо власного, минулого постійно акцентує увагу політична еліта ФРН. Це і залишається, ознакою того, що німці критично ставляться до минулого і стежать, який вектор, руху ФРН обирають для себе сучасні політики., Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їхнього, використання у спеціальних працях з історії Німеччини ХХ-ХХІ ст., історії, німецько-американських відносин, історії політичних рухів. Матеріали, дисертації можуть бути залучені при написанні підручників, посібників з історії,, при підготовці лекційних курсів і семінарських занять., Ключові слова: Американська військова адміністрація, американська, стратегія, денацифікація, досвід для України, Друга світова війна, зовнішня, політика США, культура історичної пам’яті, націонал-соціалізм, повоєнна, Німеччина, політика історичної пам’яті, політика «подолання минулого», ФРН.