Мета праці – проаналізувати сучасну українську історичну літературу,, присвячену селянству пореформеної доби, встановити на цій основі стан і, повноту дослідження проблеми, з’ясувати основні підходи до неї, виявити, недостатньо вивчені питання й виробити рекомендації щодо подальшого, опрацювання теми. Виходячи з мети роботи, автор поставив перед собою, наступні завдання:, • виявити, класифікувати і охарактеризувати основні групи історіографічних, джерел з аграрної і соціальної історії українського пореформеного селянства, ;, • охарактеризувати ті традиції, що склалися в процесі вивчення проблеми,, рівень та основні етапи її наукової розробки;, • прослідкувати процес становлення й розвитку основних концепцій і уявлень, до цієї теми, теоретичних підходів дослідників;, • проаналізувати існуючі у сучасній історичній літературі оцінки з таких, питань, як селянські реформи 1860-х рр. і їх наслідки, аграрна політика, держави, розвиток селянського господарювання в пореформений період,, економічні форми взаємодії селян, еволюція їх землеволодіння і 5, землекористування, міграції та ін.;, • з’ясувати стан наукової розробки соціально-правового становища, українського селянства, селянського самоуправління і самоврядування,, селянської ментальності, соціальної поведінки, світобачення та уявлення, селян тощо;, • виділити наступність у розвитку історіографії даної проблематики шляхом, порівняння результатів досліджень і наукових висновків учених та новітні, підходи до цієї теми;, • дослідити діяльність відповідних інституцій і осередків із вивчення історії, селянства;, • визначити коло проблем, які потребують подальшої наукової розробки.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0