Наук. пр. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. – 2015. – Т. 25: Іст. науки., На сьогодні серед бага-, тьох дослідників набула поширення думка, що хозари прийняли іудаїзм за часів, Гаруна ар-Рашида, тобто на межі VIII–IX ст. Це припущення базувалося на, даних деяких арабських джерел Х ст. Проте сучасний візантолог К. Цукер-, ман, посилаючись на дані деяких християнських джерел, намагається довести,, що це сталося вже після 861 р., тобто після місії Костянтина до хозар., Слід зазначити, що у К. Цукермана в цьому припущенні вже у 30-і рр. ХХ ст., був на Україні попередник – це академік А. Ю. Кримський, який в неопублікова-, них розділах своєї роботи «Історія хазар» дотримувався саме аналогічної дум-, ки. Але він спирався, в першу чергу, на дані арабських авторів, які жили на межі, IX–X ст. Особливо схильний був довіряти А. Ю. Кримський Ібн ал-Факигу,, який, на його думку, користувався одним із варіантів більш раннього твору, Ібн Хордадбега. Ібн ал-Факиг на самому початку X ст. повідомляв: «Хозари –, усі вони іудеї, а стали іудеями нещодавно». Окрім того, дослідник в якості під-, твердження цього припущення наводить дані Джахиза (IX ст.) та ал-Бакрі, (XI ст.). Що ж до повідомлення ал-Мас’уді (Х ст.) про іудаїзацію верхівки хозарів, за часів Гаруна ар-Рашида, то А. Ю. Кримський вважав, що тут під словом, «малік» слід розуміти не кагана, а одного з його вельмож, можливо майбутнього, «бека».
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0