Буглай Н.М. Формування зовнішньополітичної стратегії та, реалізація пріоритетних напрямів зовнішньої політики Республіки Польща, (1995-2005 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за, спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Інститут історії України НАН, України. Київ, 2018., Зміст анотації, Дисертаційна праця присвячена актуальній і малорозробленій в, історіографії темі – комплексному дослідженню процесу формування, зовнішньополітичної стратегії та реалізації пріоритетних напрямів, зовнішньої політики Республіки Польща у 1995-2005 рр. в контексті її, внутрішньополітичного розвитку і нового геополітичного становища в, Європі та світі. Обрані для конкретно-історичного аналізу хронологічнці, рамки проблеми, що охоплюють десятирічний період президенства, Александра Кваснєвського, стали важливими, багато в чому доленосними, з, точки зору реалізації пріоритетних внутрішньо- і зовнішньополітичних, завдань Польщі після зміни політичного режиму і в процесі переходу від, тоталітарно-комуністичної системи до плюралістичної парламентської, демократії європейського зразка., Невід’ємною і принципово важливою складовою процесу, постсоціалстичної трансформації польського суспільства і держави стала, активна зовнішня політика у відповідності до національних інтересів і, зовнішньополітичних цілей та завдань Польської Республіки, визначених у, схваленій 1990 р. «Концепції зовнішньої політики РП» та у важливих, нормативних документах, прийнятих у листопаді 1992 р. – «Основах, польської політики безпеки» і «Оборонній політиці Республіки Польща», 3, Конституції 1997 р. та інших законодавчих актах і міжнародних договорах й, угодах, проаналізованих в дисертації., На основі опрацювання широкої та різноманітної джерельної базі і, великого масиву літератури розглянуті концептуально-історичне підгрунтя,, нормативно-правові засади та інституційне забезпечення зовнішньої, політики Польщі. Зокрема, зазначається, що зважаючи на нові геополітичні, реалії, ідеї авторів «Культури», зокрема концепція Є. Гедройця –, Ю. Мєрошевського, положеннями якої закладені підвалини розбудови, зовнішньої політики сучасної нам Польщі, впродовж тривалого часу, однаково не сприймалася ні суспільством, ні владою, і лише зі здобуттям, державою справжньої незалежності отримала підстави бути реалізованою. А, зовнішньополітичні успіхи, досягнуті офіційною Варшавою упродовж 1995–, 2005 рр., значною мірою стали можливими завдяки успішній розбудові і, підвищенню ефективності діяльності вітчизняної дипломатичної служби,, злагодженій роботі вищих та регіональних органів державної влади,, закордонних дипломатичних представництв, місій при міжнародних, організаціях, а також зусиллям публічної дипломатії, представленої, офіційними і неофіційними польськими представниками, завдяки чому, Польщі вдалося заручитися широкою підтримкою на Заході, особливо, важливою у світлі розбудови стратегії інтеграції в НАТО та ЄС., Особлива увага приділена складному процесу реалізації ключових, завдань зовнішньої політики Республіки Польща, пов’язаних з її вступом до, Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу. На основі, конкретно-історичного аналізу процесу євроатлантичної і європейської, інтеграції Польщі в контексті здійснення НАТО і ЄС політики розширення на, схід, детально висвітлюється переговорний процес та особливості й основні, етапи приєднання РП до цих організацій, з’ясовуються рушійні сили, польських інтеграційних процесів, таких як успішна постсоціалістична, трансформація і політична консолідація польської еліти та суспільства, а, також глобалізація, цивілізаційна спорідненість та спільні інтереси з 4, країнами НАТО і ЄС, розкриваються різнопланові механізми, задіяні з обох, сторін в процесі інтеграції та співвідношення й взаємозв’язок внутрішніх, польських національних інтересів та зовнішніх політичних процесів,, розкривається суттєва роль польсько-американських відносин у, повноцінному «поверненні» Польщі до європейського і світового, співтовариств. Успішна євроатлантична й європейська інтеграція Республіки, Польща, як свідчать матеріали дослідження, сприяли посиленню її позицій на, міжнародній арені та забезпечили їй мир і безпеку, призвели до, демократичних змін в законодавчій сфері країни, підвищили її, макроекономічну стабільність, поліпшили ситуацію у соціальній сфері., Також в роботі грунтовно розкрито стратегію й особливості процесу, формування та розвитку білатеральних відносин Польщі із сусідніми, державами, зокрема з країнами Вишеградської групи та охарактеризовано, найефективніші напрями, форми, види і значення їх міждержавної взаємодії, на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції. При цьому особлива, увага приділена східному напряму зовнішньої політики Республіки Польща,, зокрема особливостям і етапам розвитку добросусідських відносин з, Україною, які саме у досліджуваний період вийшли на рівень стратегічного, партнерства, а також з Білоруссю, Литвою і Російською Федерацією, ролі,, проблемам та перспективам транскордонної співпраці та діяльності, єврорегіонів в поглибленні й вдосконаленні їхнього співробітництва., Загалом, проаналізований в дисертаційному дослідженні досвід, формування та розвитку зовнішньої політики Республіки Польща є важливим, для розуміння сутності складних й багатопланових трансформаційних, процесів, що відбувалися в Центрально-Східній Європі в посттоталітарну, добу, та їх впливу на проходження даних процесів в Україні. Вивчення, польського досвіду реалізації зовнішньополітичних пріоритетів, зокрема, європейської та євроатлантичної інтеграції, має також велике практичне, значення для України, що визначила стратегічною метою своєї зовнішньої 5, політики вступ до ЄС та НАТО і на цьому шляху розглядає сусідню Польщу, одним із головних своїх стратегічних партнерів., Ключові слова: Республіка Польща, А. Кваснєвський, зовнішня, політика і дипломатія, НАТО, Європейський Союз, США, Україна, Білорусь,, Литва, Вишеградська група, транскордонне співробітництво, єврорегіони.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 
Кількість оцінок: 0
Середній рейтинг: 0