Легкий, Микола. Іван Франко та В’ячеслав Будзиновський: штрихи до взаємин на тлі доби // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCLVII. Праці Філологічної секції. — Львів, 2009. — С. 134-46, Особисті взаємини Франка й Будзиновського тривали від 1887 р. майже до смерті автора “Зів’ялого листя”. Франкова постать часто зринала у публіцистичних виступах і спогадах Будзиновського, де останню згадку про неї зафіксовано 1934 р. Взаємини однозначними не були: з одного боку, Франко для Будзиновського був незаперечним авторитетом, під впливом якого той навіть змінював погляди; з другого — стосунки погіршувалися при ближчій співпраці, наприклад, редагуванні “Товариша” або виробленні стратегії й тактики радикальної партії. Контакти оприявнювалися в силових полях економічних, суспільно-політичних, художньо-естетичних проблем. При цьому оцінний характер мають висловлювання Франка, котрий досить високо, хоч і не без застережень, поставив економічні, фольклористичні та художні твори Будзиновського.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0