Типологія і поетика художніх образів у прозі І.О. Буніна періоду еміграції // Олексій Орлов

Орлов О.П. Типологія і поетика художніх образів у прозі І.О. Буніна, періоду еміграції. – Кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних, наук зі спеціальності 10.01.02 – «Російська література» (Філологічні науки). –, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,, Міністерство освіти і науки України; Дніпровський національний, університет імені Олеся Гончара, Міністерство освіти і науки України. –, Дніпро, 2019., Дисертація присвячена комплексному дослідженню художніх образів у, прозі І.О. Буніна періоду еміграції (1920–1953). Незважаючи на численні, праці про письменника, в сучасний період є нагальна необхідність у, системному дослідженні ейдології у прозі І.О. Буніна періоду еміграції на, підставі досягнень літературознавства, а також в аспекті проблеми традицій і, новаторства, розвитку жанрово-стильових тенденцій у літературному, контексті., Актуальність дисертації обумовлена відсутністю в сучасному, вітчизняному та зарубіжному літературознавстві системних праць,, спеціально присвячених багатоаспектному дослідженню художніх образів у, прозі І.О. Буніна періоду еміграції, їхньої структури, семантики, типології,, поетики, функціонування й динаміки на тлі літературного процесу. Вивчення, художньої образності у творчості І.О. Буніна періоду еміграції дозволяє, уточнити особливості індивідуального стилю письменника, а також зміни в, літературній парадигмі першої половини XX ст., Об’єкт дослідження – художня проза І.О. Буніна періоду еміграції, (1920–1953): книга «Окаянні дні» («Окаянные дни», 1920); збірки оповідань, «Роза Єрихону» («Роза Иерихона», 1924); «Мітіна любов» («Митина, любовь», 1925), «Сонячний удар» («Солнечный удар», 1927); «Боже дерево» 3, («Божье дерево», 1931); «Петлясті вуха» («Петлистые уши», 1953); «Темні, алеї» («Темные аллеи», 1937–1953); роман «Життя Арсеньєва» («Жизнь, Арсеньева», 1929) та ін. Для дослідження залучені й ранні твори І.О. Буніна,, його листи, спогади митця і його сучасників, архівні матеріали., Предмет дослідження – типологія, поетика, динаміка художніх образів, у прозі І.О. Буніна періоду еміграції., Дисертація є першою в українському літературознавстві комплексною, роботою, в якій здійснено багатоаспектне дослідження художніх образів у, прозі І.О. Буніна періоду еміграції. Визначені особливості структури, бунінських образів, зумовлені взаємодією напрямів і течій, жанрово-, родовою дифузією, впливом на літературу інших видів мистецтва. Специфіка, бунінської образності розглянута у співвіднесенні з авторським, світобаченням, історичним, суспільним, культурним, біографічним, контекстом, а також літературними тенденціями доби., На підставі досягнень літературознавства в дисертації уточнено, конститутивні ознаки образу як категорії художньої літератури, а саме:, поєднання предметної конкретності й смислового узагальнення; цілісність, семантико-функціональної структури; здатність до художнього, моделювання; відображення об’єктивного і суб’єктивного; знаковість;, різноманіття текстових зв’язків (внутрішніх і зовнішніх); здатність до, просторово-часового розширення, виходу за межі реальної дійсності; зв’язок, семантики, структури поетики художнього образу з тенденціями, літературного процесу і мистецтва, напрямами і течіями, родами і жанрами, та ін., Розроблено методику розгляду ейдології на матеріалі прозових творів., У процесі дослідження художніх образів у прозі І.О. Буніна періоду еміграції, враховувалися такі чинники: зміни літературної парадигми першої половини, XX ст.; жанрово-родова система літератури того часу; взаємодія, літературних напрямів і течій; вплив різних видів мистецтва один на одного, 4, зокрема на образність; аспекти художніх образів, які функціонують на різних, рівнях тексту (сюжетно-композиційному, мотивно-тематичному, стильовому,, мовному, просторово-часовому тощо); взаємозв’язки і взаємодія художніх, образів, їхні трансформації, динаміка в межах твору, творчості митця,, культури; обумовленість художніх образів авторською позицією і, світоглядом митця, його ставленням до життя, слова, мистецтва;, співвідношення традиції та новацій у художніх образах тощо., Виявлено, що у прозі І.О. Буніна періоду еміграції посилюється, (порівняно з ранньою творчістю) вплив модернізму, зокрема імпресіонізму,, що виявилося в активному використанні візуальних образів (образи-пейзажі,, образи-інтер’єри, образи-дії, образи-явища тощо), які стають, багатошаровими, поєднуючи у своїй структурі плани споглядання (чуттєвого, сприйняття) і вираження (почуттів, емоцій, духовних станів тощо)., Акцентована увага митця до збагачення кольорової гами, зміни освітлення., Тісний зв’язок художніх образів із довколишнім середовищем зумовлює їхню, особливу мальовничість і динаміку. У дослідженні доведено, що візуальні, образи (природи, побуту, життя людей та ін.) у творах І.О. Буніна періоду, еміграції мають переважно синтетичний характер. У них органічно поєднані, зорові й слухові аспекти, предметна конкретність і особистісне враження /, сприйняття певного моменту, настанова на зображення суцільного «потоку, життя», увага до неповторно одиничного., В аспекті феноменологічного підходу художні образи у творах, І.О. Буніна емігрантського періоду розглянуто як антиномії випадкового і, закономірного, об’єктного і суб’єктного, зовнішнього і внутрішнього,, побутового і буттєвого, індивідуального і загального. Вихідною основою для, створення художнього образу визначено «мислячу» свідомість, яка, «переживає себе й інших» (або «співпереживає»). Доведено, що зовнішня, подієвість у творах І.О. Буніна періоду еміграції значно послаблена,, бунінські художні образи – не готові усталені конструкції з чіткими й 5, визначеними контурами, а напрочуд гнучкі, пластичні, рухливі структури,, що ґрунтуються на розгортанні в різних напрямках асоціацій, роздумів,, емоцій на підставі певної «події / випадку / явища»., Ейдологію митця охарактеризовано в різних аспектах (предметності,, феноменології, екзистенціальних смислів, тілесності, міфологізму, архетипів,, символічності, простору, часу, концептуальності, авторської позиції та ін.)., Визначено провідні риси його художніх образів: синтетизм, семантична, багатошаровість, розгортання в різних просторово-часових площинах,, багатство конотацій (психологічних, історико-соціальних, інтертекстуальних, та ін.) тощо. Розглянуто трансформації біблійних образів-міфологем та, архетипів у творчості І.О. Буніна 1920–1953 рр., спроектованих митцем на, реальні колізії (особисті, історико-соціальні, загальнокультурні)., Особливу увагу приділено процесу ейдетичної суб’єктивації, що, зумовила появу образів-спогадів, образів-вражень, образів-«відбитків часу», тощо у творах письменника. Розвиток художніх образів І.О. Буніна, простежено в біографічному, історичному, соціальному, культурному, контексті. У дисертації визначені засоби, що надають динаміку бунінським, образам: переключення точок зору, поєднання внутрішнього і зовнішнього, планів, рух від конкретності й предметності до поглиблення смислів, (феноменологічного, екзистенціального, соціального, морального тощо),, «повертання» образів різними гранями, зміна дистанції (у просторі й часі),, нарощування й нашарування ейдетичних значень за рахунок міфологем,, архетипів, літературного і культурного інтертекстів тощо. Відзначено вплив, ейдології на жанрово-родову своєрідність прозових творів (оповідання,, повість, роман) І.О. Буніна. Ліричний модус визначає послаблення епічного, начала у творчості письменника періоду еміграції, що виявилося у, фрагментарності композиції, ескізності, зсувах просторово-часових планів,, пунктирності зображення, зближенні образів автора, персонажа, розповідача. 6, Виявлено традиції та новаторство письменника в галузі ейдології,, взаємодію елементів реалізму, натуралізму, модернізму (імпресіонізму,, постімпресіонізму, екзистенціалізму) в бунінських образах. Встановлено, форми вираження авторської свідомості та наративні стратегії в, образотворчості І.О. Буніна. Настанова не на план відображення, а на план, вираження обумовили домінування «я»-нарації у прозі І.О. Буніна 1920–1953, рр. Художні образи письменника періоду еміграції розглянуті на тлі зміни, літературної парадигми першої половини XX ст., взаємодії видів мистецтва,, родів і жанрів, напрямів і течій., Ключові слова: І.О. Бунін, проза, образ, типологія, поетика, реалізм,, натуралізм, модернізм, імпресіонізм, феноменологія, оповідання, повість,, роман, взаємодія родів і жанрів.