Мета дисертаційного дослідження полягає у вивченні та, реконструкції фемінологічної складової історіографічного процесу,, комплексному аналізі її надбань у контексті політичних, соціальних,, культурних, духовних трансформацій суспільства, інституалізації української, історичної науки, діяльності вчених Київського, Харківського,, Новоросійського, Львівського університетів, археографічних комісій,, наукових товариств, часописів, академічних структур., Гносеологічні проблеми історичної фемінології другої половини ХІХ –, першої третини ХХ ст., її особливості і трансформації в умовах українського, національного відродження все ще не стали предметом спеціального, дослідження. З огляду на ситуацію, яка склалась у сучасній українській, історіографії, постає нагальна потреба здійснення комплексного аналізу, історіографічного сегменту, у якому знайшли відображання особливості, вивчення соціокультурного феномена жінки, виявлення пріоритетних, напрямів, еволюційних характеристик відповідно до тріади «текст – автор –, контекст»., 12, Метою обумовлені наступні завдання дослідження:, – з’ясувати стан наукового розроблення проблеми, обґрунтувати, актуальність її вивчення;, – вибудувати теоретико-методологічні засади та поняттєвий апарат, фемінологічної складової історіографії;, – виявити та опрацювати комплекс джерел, оптимальний для всебічного, вивчення поставленої проблеми, одержання науково достовірних та, обґрунтованих результатів;, – відтворити процес зародження та розвитку фемінологічних досліджень в, Україні як складової історіографії, визначити їхню періодизацію та, проаналізувати основні тенденції;, – дослідити пріоритетні системоутворюючі елементи фемінології,, визначити її періодизацію, характерні риси, зумовлені особливостями, українського історіографічного процесу, культурними впливами,, суспільними трансформаціями, ментальними домінантами;, – систематизувати праці фемінологічного спектру в загально-історичному,, історично-правовому, етнографічному, культурологічному соціо-, антропологічному контекстах;, – розкрити формування міждисциплінарного характеру фемінологічних, студій, що розвивалися на перетині історії, етнографії, історії права,, соціології, антропології, культурології;, – визначити основні жанрові форми історіографічного доробку,, присвяченого проблемам історії жіноцтва;, – відобразити наявність загально-цивілізаційного та національно, окресленого дискурсів у фемінологічній складовій української історіографії;, – реконструювати спектр жіночих образів, представлених, історіографічним доробком;, – розглянути впливи європейського гуманітарного та інтелектуального, простору на розвиток історичної фемінології в Україні;, 13, – відтворити фемінологічну компоненту відповідно до романтичної,, позитивістської, модерністської течій в українській історіографії;, – актуалізувати недостатньо вивчені аспекти проблеми, сформулювати, пропозиції щодо її подальшого дослідження.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0